Єзекіїль 1

1 ¹Тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня, коли я був серед вигнанців біля річки Кевар, відкрилися небеса, і я побачив видіння нашого Отця. ^a a v1 Тридцятий рік, найімовірніше, був власним віком Єзекіїля — роком, коли священники за традицією ставали до храмового служіння.

²П'ятого дня місяця — це був п'ятий рік вигнання царя Єгояхина — ³слово нашого Отця надійшло прямо до священника Єзекіїля, сина Вузі, у землі вавилонян біля річки Кевар; там була на ньому рука нашого Отця.

⁴Я поглянув: буревій ішов з півночі — величезна хмара, спалахи вогню, яскраве сяйво навколо. Усередині вогню — щось наче розжарений метал, ⁵а всередині — подоба чотирьох живих істот. Такий був їхній вигляд: вони мали людську подобу, ⁶але кожна мала чотири обличчя, і кожна з них мала чотири крила. ⁷Ноги їхні були прямі, а підошви стіп — наче копито в теляти, і виблискували, мов начищена бронза. ⁸Під крилами на чотирьох боках були в них людські руки; усі четверо мали обличчя та крила, ⁹і крила їхні з'єднувалися одне з одним; кожна йшла просто вперед, не повертаючись у русі.

¹⁰А щодо облич: кожна з чотирьох мала людське обличчя, обличчя лева праворуч, обличчя вола ліворуч і обличчя орла. ¹¹Такі були їхні обличчя. Крила їхні простягалися вгору; у кожної два крила з'єднувалися з крилами сусідньої по обидва боки, а два вкривали її тіло. ¹²Кожна йшла просто вперед. Куди хотів іти дух, туди вони йшли, не повертаючись у русі. ¹³Живі істоти виглядали, наче палаюче вугілля, наче смолоскипи. Вогонь рухався туди й сюди поміж ними; він був яскравий, і блискавки спалахували з нього. ¹⁴І живі істоти шугали туди й сюди, наче спалахи блискавки.

¹⁵Коли я дивився на живих істот, то побачив по одному колесу на землі біля кожної з її чотирма обличчями. ¹⁶Такий був вигляд і будова коліс: вони виблискували, мов топаз, усі четверо однакові, і кожне здавалося колесом усередині колеса. ¹⁷Рухаючись, вони йшли в будь-який із чотирьох напрямків, куди зверталися істоти; колеса не поверталися, коли істоти йшли. ¹⁸Обіддя їхні були високі й страшні, і всі четверо обіддя були повні очей навколо. ¹⁹Коли живі істоти рухалися, рухалися й колеса поряд із ними; коли істоти підіймалися від землі, підіймалися й колеса. ²⁰Куди хотів іти дух, туди вони йшли, і колеса підіймалися разом із ними, бо дух живих істот був у колесах. ²¹Коли істоти рухалися, рухалися й колеса; коли вони ставали, ставали й колеса; коли вони підіймалися від землі, підіймалися з ними й колеса, бо дух живих істот був у колесах.

²²Над головами живих істот була подоба склепіння, що виблискувало, мов грізний кришталь, розпростерте над їхніми головами. ²³Під склепінням крила їхні простягалися просто одне до одного; у кожної було по два, що вкривали її тіло. ²⁴Коли вони рухалися, я чув їхні крила — наче гуркіт великих вод, наче голос Всемогутнього, гамір, мов шум війська. Коли вони ставали, то опускали свої крила.

²⁵Голос пролунав згори, над склепінням, що було над їхніми головами; коли вони ставали, то опускали свої крила. ²⁶Над склепінням, що було над їхніми головами, була подоба престолу, виглядом наче сапфір; а над подобою престолу була подоба з виглядом людини. ²⁷Від того, що здавалося його стегнами, і вгору я бачив наче розжарений метал, оточений вогнем; від того, що здавалося його стегнами, і вниз я бачив наче вогонь, і яскраве сяйво оточувало його. ²⁸Сяйво навколо нього було, мов веселка в дощових хмарах. Такою була на вигляд подоба слави нашого Отця. Побачивши це, я впав долілиць і почув голос, що промовляв до мене. ^b b v28 Престольне видіння Єзекіїля — це слава нашого Отця, той самий престол, який пізніше бачить Іван на небі (Об'явлення 4), оточений веселкою, що нагадує про його заповітне милосердя.