Закони про дім і ближнього
Закони, що захищають людей там, де вони найвразливіші: молодий чоловік звільнений від війни на рік, жорна не беруть у заставу, плащ бідняка повертають до заходу сонця, плату дають того ж дня. Забуті снопи й залишки оливок і винограду належать чужинцеві, сироті та вдові.
24 1Коли чоловік одружується з жінкою і вона перестає подобатися йому, бо він знаходить у ній щось непристойне, то він пише їй розлучного листа, дає його їй у руку й відсилає її зі свого дому, a a v1 Мойсей дозволив розлучення через жорстокість людського серця; Ісус же вказав на первісний задум нашого Отця — союз на все життя (Матвія 19:8). 2і якщо вона, залишивши його дім, піде й стане дружиною іншого чоловіка, 3а другий чоловік зненавидить її, напише їй розлучного листа, дасть його їй у руку й відішле її зі свого дому, — або якщо той другий чоловік, що взяв її за дружину, помре, 4то її перший чоловік, який відіслав її, не може знову взяти її за дружину, після того як вона стала нечистою; це огидно перед нашим Отцем, і ти не повинен наводити провину на землю, яку твій Отець дає тобі у спадок.
5Коли чоловік бере собі нову дружину, він не повинен іти до війська, і на нього не слід покладати жодних обов’язків; один рік він вільний удома, щоб тішити дружину, яку взяв.
6Ніхто не має права брати в заставу за борг жорна — ні обидва камені, ні навіть верхній, — бо це означало б узяти в заставу саме життя людини.
7Якщо викриють чоловіка, який викрав когось зі своїх братів-ізраїльтян, щоб поневолити чи продати його, то цей викрадач має померти. Так ти викорениш зло з-поміж себе.
8Щодо заразної шкірної хвороби будь дуже обачний і роби саме так, як навчать тебе священники-левити, як Я їм і наказав. 9Пам’ятай, що зробив твій Отець Маріам у дорозі, коли ви виходили з Єгипту.
10Коли ти позичаєш щось своєму ближньому, не заходь до його дому, щоб узяти заставу. 11Ти маєш стояти надворі, а той, кому ти позичив, винесе заставу тобі. 12А якщо він бідний, не залишай його застави в себе на ніч. 13Поверни йому заставу до заходу сонця, щоб він міг спати у своєму плащі й благословляв тебе; а твій Отець залічить це тобі за праведність.
14Не визискуй бідного й нужденного наймита, чи то брата, чи чужинця, що живе в твоїй землі, у твоїх містах. 15Того самого дня віддай йому плату, перше ніж зайде сонце, бо він бідний і покладає на неї надію. Інакше він заволає до нашого Отця проти тебе, і це буде гріхом для тебе.
16Не можна карати смертю батьків за дітей, ані дітей за батьків; кожен має бути покараний смертю за свій власний гріх.
17Не відмовляй у справедливості чужинцеві чи сироті й не бери в заставу вдовиного плаща. 18Пам’ятай, що ти був рабом у Єгипті, а твій Отець викупив тебе звідти, — тому Я наказую тобі робити це.
19Коли ти збиратимеш урожай на своєму полі й забудеш снопа, не вертайся по нього. Залиш його чужинцеві, сироті та вдові, щоб твій Отець благословив тебе в усякому ділі твоїх рук. 20Коли ти обиватимеш свою оливу, не проходь гілок удруге; залиш те, що зосталося, чужинцеві, сироті та вдові.
21Коли ти збиратимеш виноград у своєму винограднику, не визбируй того, що залишилося; залиш його чужинцеві, сироті та вдові. 22Пам’ятай, що ти був рабом у землі Єгипту; тому Я й наказую тобі робити це.