Послання до колосян 1

1 ¹Павло, апостол Христа Ісуса з волі нашого Отця, і Тимофій, наш брат, ²святим і вірним братам та сестрам у Христі, що в Колосах: благодать вам і мир від нашого Отця.

Вдячність за вашу віру

³Ми завжди дякуємо нашому Отцеві, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, молячись за вас, ⁴бо почули про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку ви маєте до всіх святих, ⁵задля надії, що зберігається для вас на небесах і про яку ви вже чули в слові істини — Доброї Звістки, ⁶яка дійшла до вас і, як у всьому світі, так само й поміж вами приносить плід та зростає від того дня, коли ви почули й справді зрозуміли благодать нашого Отця. ⁷Ви навчилися її від Епафра, нашого улюбленого співслужителя, вірного служителя Христа заради нас, ⁸він і розповів нам про вашу любов у Святому Дусі.

⁹Тому й ми від того дня, коли почули, не перестаємо молитися за вас і просити, щоб ви сповнилися пізнанням його волі в усій духовній мудрості та розумінні, ¹⁰щоб ви жили гідно Господа, в усьому догоджаючи йому, приносячи плід у кожному доброму ділі та зростаючи в пізнанні нашого Отця, ¹¹зміцнюючись усякою силою через його славну могутність, на всяку витривалість і терпіння з радістю, ¹²дякуючи нашому Отцеві, який зробив вас гідними взяти участь у спадщині святих у світлі. ¹³Він визволив нас від влади темряви й привів у Царство свого улюбленого Сина, ¹⁴в якому ми маємо відкуплення — прощення гріхів.

Син над усім

¹⁵Він — образ нашого невидимого Отця, первородний над усім творінням. ^a a v15 Син — це видима подоба Отця, якого ніхто ніколи не бачив: подивитися на Ісуса означає побачити, який наш Отець. ¹⁶Бо в ньому створено все — на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то панування, чи то начальства, чи то влади — усе створено через нього й для нього. ¹⁷І він існує раніше за все, і все тримається разом у ньому. ¹⁸Він — голова тіла, Церкви. Він — початок, первородний з-поміж мертвих, щоб у всьому він мав першість. ¹⁹Бо нашому Отцеві до вподоби було, щоб уся його повнота перебувала в Сині, ²⁰і щоб через нього примирити з собою все — чи то на землі, чи то на небі — установивши мир кров’ю його хреста.

²¹Колись ви були відчужені від нашого Отця й ворожі думками через свої злі вчинки. ²²А тепер наш Отець примирив вас у тілесному тілі Христа через смерть, щоб поставити вас перед собою святими, непорочними та бездоганними, ²³якщо ви справді залишаєтеся у вірі, утверджені та непохитні, не відступаючи від надії Доброї Звістки, яку ви почули і яку проголошено всьому творінню під небом, і служителем якої став я, Павло.

Страждання Павла за Церкву

²⁴Тепер я радію у своїх стражданнях за вас і доповнюю у своєму тілі те, чого ще бракує у скорботах Христових, заради його тіла, яким є Церква. ^b b v24 Павло не має на увазі, що хрест був неповним: він говорить, що його власні страждання продовжують спасенну місію Христа через Церкву, його тіло. ²⁵Я став її служителем за дорученням, яке наш Отець дав мені для вас: щоб сповна проголосити слово нашого Отця — ²⁶таємницю, що була схована від віків і поколінь, а тепер відкрита його святому народові. ²⁷Їм наш Отець зволив відкрити, яке славне багатство цієї таємниці серед язичників, а саме: Христос у вас, надія слави. ²⁸Його ми проголошуємо, застерігаючи й навчаючи кожного з усією мудрістю, щоб поставити кожного зрілим у Христі. ²⁹Задля цього я й працюю, борючись усією силою, яку дає наш Отець і яка так потужно діє в мені.