Амос 6

6 ¹Горе безтурботним на Сіоні і тим, хто почувається безпечно на горі Самарії, — вельможам найпершого народу, до яких приходить дім Ізраїлів! ²Перейдіть до Калне й погляньте; звідти йдіть до Хамату великого; потім спустіться до Ґату филистимського. Хіба ви кращі за ці царства? Чи більша їхня земля за вашу? ³Ви відсуваєте день лиха, та наближуєте панування насильства. ⁴Вони лежать на ложах зі слонової кістки й вилежуються на своїх постелях, їдять ягнят з отари й телят з відгодівельного загону. ⁵Вони бренькають на арфі й, немов Давид, вигадують собі музичні інструменти. ⁶Вони п’ють вино чашами й намащуються найкращими оліями, та не сумують за руїною Йосипа. ⁷Тому тепер підуть вони у вигнання першими з-поміж вигнанців, і мине бенкетування тих, хто вилежується в розкошах.

⁸Всевладний Отець поклявся самим собою, — таке слово Отця небесних воїнств: Я гидую пихою Якова й ненавиджу його твердині, тож видам місто й усе, що в ньому.

⁹І якщо десятеро людей зостануться в одному домі, то й вони помруть.

¹⁰І коли родич померлого, той, хто спалює тіла, підніме його, щоб винести кості з дому, і гукне до того, хто в найдальшій кімнаті: «Чи є ще хтось із тобою?» — а той відповість: «Нікого», — тоді він скаже: «Тихо! Не можна нам призивати ім’я нашого Отця.»

¹¹Бо ось, наш Отець дає наказ, і великий дім буде розбито на друзки, а малий дім — на уламки. ¹²Хіба коні скачуть по скелі? Хіба хтось оре море волами? А ви перетворили правосуддя на отруту, а плід праведності — на гірку отруту. ¹³Ви, що радієте через Ло-Девар і кажете: «Хіба не власною силою ми захопили собі Карнаїм?» ^a a v13 Два міста, захопленням яких хизується Ізраїль, мають глузливі значення: Ло-Девар звучить як «ніщо», а Карнаїм означає «роги» — символ сили. Їхнє горде вихваляння зводиться до хвальби нічим.

¹⁴Але ось — Я піднімаю проти вас народ, доме Ізраїлів, — каже Отець небесних воїнств, — і будуть вони гнобити вас від Лево-Хамату аж до потоку Арава.