2 Царів 20

20 ¹У ті дні Єзекія захворів і був при смерті. Прийшов пророк Ісая, син Амоса, і сказав: «Так говорить наш Отець: Упорядкуй свій дім, бо ти помреш, а не житимеш».

²Тоді Єзекія повернувся обличчям до стіни й почав молитися до нашого Отця: ³«Отче, згадай, як я вірно ходив перед тобою всім серцем і робив те, що добре в твоїх очах». І гірко заплакав Єзекія.

⁴Ще не вийшов Ісая із середнього двору, як надійшло до нього слово нашого Отця:

⁵«Повернися й скажи Єзекії, провідникові мого народу: Так говорить твій Отець, Бог Давида, твого батька: Я почув твою молитву і побачив твої сльози. Я зцілю тебе. Третього дня ти зійдеш до мого дому. ⁶Я додам п’ятнадцять років до твого життя, визволю тебе й це місто з руки царя Ассирії і захищу це місто заради себе та заради Давида, мого слуги».

⁷Ісая сказав: «Принесіть пласт смокв». Принесли, поклали на нарив, і він одужав.

⁸Єзекія запитав Ісаю: «Який знак того, що наш Отець зцілить мене і що третього дня я зійду до дому нашого Отця?»

⁹Ісая сказав: «Ось тобі знак від нашого Отця, що наш Отець дотримає своєї обіцянки: чи тінь пройде вперед на десять сходинок, чи повернеться на десять сходинок назад?»

¹⁰Єзекія відповів: «Легко тіні подовжитися на десять сходинок; ні, нехай краще повернеться назад на десять сходинок».

¹¹І покликав пророк Ісая до нашого Отця, і той повернув тінь на десять сходинок назад, якими вона спустилася сходами Ахаза.

Єзекія приймає посланців із Вавилону

¹²У той час Беродах-Баладан, син Баладана, цар вавилонський, почувши, що Єзекія був хворий, послав йому листи й дарунок. ¹³Єзекія прийняв їх і показав їм увесь свій дім зі скарбами: срібло, золото, пахощі, добірну олію, увесь свій арсенал і все, що було в його сховищах. Не було нічого ні в палаці його, ні в усьому володінні його, чого б не показав їм Єзекія.

¹⁴Пророк Ісая прийшов до царя Єзекії й запитав: «Що сказали ці люди і звідки вони прийшли до тебе?» «З далекого краю, з Вавилону», — відповів Єзекія.

¹⁵«Що вони бачили в палаці твоєму?» — запитав Ісая. «Усе, що в палаці моєму», — відповів Єзекія. «Нічого немає в скарбах моїх, чого б я їм не показав».

¹⁶Тоді Ісая сказав Єзекії: «Послухай слово нашого Отця:

¹⁷Ось настануть дні, коли все, що в палаці твоєму, усе, що зібрали твої предки аж до сьогодні, буде перенесено до Вавилону. Нічого не залишиться, каже наш Отець. ¹⁸А декого з твоїх власних синів, твоїх нащадків, заберуть, і стануть вони євнухами в палаці царя вавилонського».

¹⁹«Добре слово нашого Отця, яке ти сказав», — промовив Єзекія, думаючи: «Хіба не буде миру й безпеки за днів моїх?»

²⁰А решта діянь Єзекії, уся його могутність і те, як він зробив ставок і водогін, щоб провести воду в місто, — хіба не записані вони в літописі царів юдейських? ²¹І спочив Єзекія зі своїми предками, а Манасія, син його, став царем замість нього.