Псалми 59 (58)

59 ¹Визволи мене від ворогів моїх, Отче мій; постав мене безпечно високо над тими, хто повстає проти мене. ²Визволи мене від тих, хто чинить зло, і врятуй мене від кровожерних людей. ³Бо глянь — вони чигають на моє життя; люті люди здіймають напади проти мене, хоч я не вчинив нічого злого й не згрішив, Отче мій. ⁴Не за провину мою вони біжать і займають свої позиції. Прокинься й допоможи мені — глянь!

⁵Ти, Отче мій, Отче небесних воїнств, Отче Ізраїлю — прокинься й покарай усі народи; не милуй нікого, хто підступно замишляє зло. ⁶Вони повертаються ввечері, гарчать, мов пси, і нишпорять навколо міста. ⁷Глянь — вони вивергають отруту устами своїми; мечі на їхніх губах, бо думають вони: «Хто нас чує?» ⁸А ти, Отче мій, смієшся з них; ти глузуєш з усіх народів. ⁹Сило моя, я виглядаю тебе; бо мій Отець — твердиня моя. ¹⁰Мій Отець у своїй незмінній любові вийде мені назустріч; мій Отець дасть мені з торжеством глянути на тих, хто обмовляє мене. ¹¹Не вбивай їх, щоб мій народ не забув; силою своєю розсій їх і звергни їх додолу, Володарю Отче, щите наш. ¹²За гріх їхніх уст, за слова їхніх губ, нехай потраплять у пастку своєї пихи — за прокляття й неправду, що їх мовлять.

¹³Знищ їх у гніві, знищ їх, аж поки їх не стане, щоб знали люди, що наш Отець панує над Яковом аж до країв землі. ¹⁴Вони повертаються ввечері, гарчать, мов пси, і нишпорять навколо міста. ¹⁵Вони блукають у пошуках їжі й гарчать, якщо не наситяться. ¹⁶А я співатиму про силу твою; уранці голосно співатиму про незмінну любов твою. Бо ти був твердинею моєю, притулком у час моєї скорботи. ¹⁷Сило моя, я співатиму хвалу тобі; бо мій Отець — твердиня моя, наш Отець, що виявляє мені незмінну любов.