Сурми Отця кличуть Його народ
Роблять дві срібні сурми, щоб скликати народ, рушати таборами й сурмити тривогу на війні. Потім хмара підноситься, Ізраїль вирушає від Синаю похідним порядком, і Мойсей просить свого Отця встати й розпорошити Його ворогів перед ковчегом.
10 1Наш Отець промовив до Мойсея, кажучи:
2«Зроби собі дві срібні сурми карбованої роботи; ними скликатимеш громаду й подаватимеш таборам знак рушати. 3Коли засурмлять в обидві, нехай уся громада збереться до тебе біля входу в намет зібрання. 4А коли засурмлять лиш в одну, нехай зберуться до тебе вожді — голови Ізраїлевих родів. 5Коли засурмиш переливчасто, нехай рушають табори, що стоять на сході. 6Засурмиш переливчасто вдруге — нехай рушають табори, що на півдні. Переливчастим звуком подаватимеш знак рушати. 7А коли скликатимеш збори, сурми рівно, а не тривожно. 8Сурмити в сурми мають Ааронові сини, священники. Це вічний закон для вас з роду в рід. 9Коли підете на війну у вашій землі проти ворога, що гнобить вас, засурміть тривожно в сурми — і згадаються ви переді мною та будете врятовані від ворогів ваших. 10Також у день вашої радості, на ваші встановлені свята й новомісяччя, сурміть у сурми над вашими цілопаленнями та над вашими мирними жертвами — це буде згадкою для вас перед нашим Отцем. Я — ваш Отець.»
Починається подорож від Синаю
11Другого року, другого місяця, двадцятого дня знялася хмара з-над скинії свідчення. 12Ізраїльтяни рушили з Синайської пустелі, перехід за переходом; і спинилася хмара в пустелі Паран. 13Це був їхній перший похід, за наказом нашого Отця через Мойсея.
14Першим рушив прапор Юдиного табору за своїми відділами, а над його відділом був Нахшон, син Аммінадава. 15Над відділом племені Іссахарового був Натанаїл, син Цуара, 16а над відділом племені Завулонового — Еліав, син Хелона. 17Скинію розібрали, і рушили сини Гершонові та сини Мерарієві, несучи її. 18Рушив прапор Рувимового табору за відділами, а над його відділом був Еліцур, син Шедеура. 19Над відділом племені Симеонового був Шелуміїл, син Цурішаддая, 20а над відділом племені Гадового — Еліасаф, син Деуїла. 21Рушили кегатяни, несучи святощі, а скинію ставили до їхнього приходу.
22Рушив прапор Єфремового табору за відділами, а над його відділом був Елішама, син Аммігуда. 23Над відділом племені Манасіїного був Гамаліїл, син Педацура, 24а над відділом племені Веніаминового — Авідан, син Гідоні.
25Рушив прапор Данового табору, задня сторожа всіх таборів, за своїми відділами, а над його відділом був Ахіезер, син Аммішаддая. 26Над відділом племені Асирового був Пагіїл, син Охрана, 27а над відділом племені Нефталимового — Ахіра, син Енана. 28Таким був порядок походу Ізраїльтян за їхніми відділами, коли вони рушали.
29Мойсей сказав Ховавові, синові мідіянина Реуїла, своєму тестеві: «Ми вирушаємо до місця, про яке наш Отець сказав: „Я дам його вам.“ Ходи з нами; ми добре ставитимемося до тебе, бо наш Отець обіцяв Ізраїлеві добро.»
30Але Ховав відповів йому: «Не піду; я повертаюся до своєї землі й до свого народу.»
31Мойсей сказав: «Прошу, не покидай нас, бо ти знаєш, де нам отаборюватися в пустелі, і ти будеш нашими очима. 32«Якщо підеш із нами, то хоч би яке добро зробив нам наш Отець, те саме зробимо й тобі.»
33Рушили вони від гори нашого Отця в триденну дорогу, і ковчег заповіту нашого Отця йшов попереду них усі ці три дні дороги, вишукуючи їм місце спочинку. a a v33 Навіть у поході наш Отець ішов попереду своїх дітей, щоб знайти їм місце спочинку, — Пастир, що веде й ніколи не посилає свій народ туди, куди Сам ще не пройшов. 34Хмара нашого Отця була над ними вдень, коли вони вирушали з табору. 35Щоразу, коли ковчег рушав, Мойсей промовляв: «Повстань, Отче! Нехай розсіються вороги твої, нехай тікають перед тобою ті, хто тебе ненавидить.» 36А щоразу, коли він спинявся, промовляв: «Повернися, Отче, до незліченних тисяч Ізраїлевих.»