Амос 8

8 ¹Ось що показав мені Владика Отець: кошик літніх плодів.

²Він запитав: «Амосе, що ти бачиш?» Я відповів: «Кошик літніх плодів». Тоді наш Отець сказав мені: «Настав кінець для мого народу, Ізраїлю. Більше ніколи не обмину його». ^a a v2 Мовою пророка слова «літні плоди» та «кінець» звучать майже однаково — стиглий плід жнив стає образом народу, дозрілого для суду.

³«Храмові співи того дня обернуться на ридання, — проголошує Владика Отець. — Так багато трупів, розкиданих усюди — тиша!»

⁴Слухайте це, ви, що топчете вбогих і знищуєте бідних цієї землі, ⁵кажучи: «Коли мине новомісяччя, щоб ми могли продавати зерно? Коли скінчиться субота, щоб ми відкрили пшеничний торг — зменшуючи міру й збільшуючи вагу, ошукуючи неправдивими терезами, ⁶купуючи бідних за срібло, а вбогих — за пару сандалів, і продаючи полову пшениці?»

⁷Наш Отець поклявся гордістю Якова: «Ніколи не забуду жодного їхнього вчинку. ⁸Чи не затремтить через це земля, і чи не заплачуть усі її мешканці? Вона вся підніметься, мов Ніл, здійметься й знову осяде, мов Ніл єгипетський. ⁹Того дня», — проголошує Владика Отець. — «Я зроблю так, що сонце зайде опівдні, і затемню землю серед білого дня. ¹⁰Я оберну ваші свята на жалобу і всі ваші пісні — на голосіння. Я зодягну жалобний одяг на кожні стегна й оголю кожну голову. Я вчиню це подібним до жалоби за єдиним сином, а кінець того — як гіркий день. ¹¹Надходять дні», — проголошує Владика Отець, — «коли пошлю на землю голод — не голод хліба й не спрагу води, а голод слухати мої слова. ¹²Вони хитатимуться від моря до моря й блукатимуть від півночі до сходу, шукаючи слова нашого Отця, але не знайдуть його. ¹³Того дня прекрасні молоді жінки й юнаки знемагатимуть від спраги. ¹⁴Ті, хто клянеться Провиною Самарії, хто каже: „Як живий твій бог, Дане“, і: „Як живий шлях до Вирсавії“, — вони впадуть і вже ніколи не підведуться.» ^b b v14 Провина Самарії — це ідол золотого тельця, якого Єровоам поставив у Бетелі.