Ніхто не втече від руки Отця
Від нашого Отця ніде не сховатися — ні в могилі, ні на небі, ні на дні моря. Та струс цей — решето, і жоден камінець не впаде на землю. Останнє слово — про відбудову: занепалий намет Давида піднято, зруйновані міста знову заселені, Ізраїль насаджено, і його вже ніколи не буде вирвано.
9 1Я бачив Владику Отця, що стояв біля жертовника, і він сказав: «Удар по верхівках стовпів, щоб затряслися пороги, і розбий їх на головах усіх; а тих, що залишаться, Я повбиваю мечем. Ніхто не втече, ніхто не врятується. 2Хоч би й закопалися вони в могилу, звідти моя рука забере їх; хоч би й зійшли на небо, звідти Я стягну їх додолу. 3Хоч би й поховалися вони на вершині Кармелю, звідти Я відшукаю й схоплю їх; хоч би й сховалися від мого погляду на дні моря, там Я звелю змієві, і він укусить їх. 4Хоч би й пішли вони в полон перед своїми ворогами, там Я звелю мечу, і він повбиває їх; Я спрямую свій погляд на них на лихо, а не на добро.»
5Владика, Отець небесних військ, — той, хто торкається землі, і вона тане, і всі, хто живе на ній, тужать; уся вона підіймається, наче Ніл, і опадає, наче Ніл єгипетський, 6той, хто будує свої верхні покої на небесах і засновує своє склепіння над землею, хто кличе води моря і виливає їх на поверхню землі, — наш Отець — його ім’я.
7«Хіба ви не як діти кушитів для мене, діти Ізраїлю?» — промовляє наш Отець. — «Хіба не Я вивів Ізраїль із землі єгипетської, і филистимлян із Кафтора, і арамеян із Кіру? 8«Погляньте, очі Владики Отця — на грішне царство, і Я знищу його з лиця землі, — та не знищу цілком дому Якова,» — промовляє наш Отець. 9«Бо погляньте, Я дам наказ, і струшуватиму дім Ізраїлів серед усіх народів, як трусять зерно в решеті, але жоден камінець не впаде на землю. 10Усі грішники народу мого загинуть від меча, — ті, що кажуть: „Лихо не наздожене й не спіткає нас.“»
Отець відновлює свій народ
11«Того дня Я підніму повалений намет Давидів, і залатаю його проломи, і відновлю його руїни, і відбудую його, як за днів давніх, 12щоб заволоділи вони рештою Едому й усіма народами, що звуться моїм ім’ям,» — промовляє наш Отець, який це чинить.
13«Надходять дні,» — промовляє наш Отець, — «коли орач наздожене жнеця, а чавильник винограду — того, хто сіє насіння; гори крапатимуть молодим вином, і всі пагорби потечуть ним. a a v13 Образ такий: врожаї будуть настільки рясними, що жнива зерна накладатимуться на наступну сівбу, а чавлення винограду сягатиме пори сіяння — диво неможливого достатку. 14Я поверну долю народу мого Ізраїлю, і відбудують вони зруйновані міста й оселяться в них; насадять виноградники й питимуть їхнє вино, і розведуть сади й їстимуть їхні плоди. 15Я посаджу їх на їхній власній землі, і вже ніколи не будуть вони викорінені з землі, яку Я дав їм,» — каже твій Отець.
