Аса обирає Арам замість Отця
Перед загрозою від Ваші Аса купує допомогу Араму храмовим сріблом, замість того щоб попросити свого Отця. Ханані каже йому, що очі нашого Отця оглядають усю землю, шукаючи серця, цілком віддані Йому. Аса кидає провидця до в'язниці, а згодом, хворіючи на ноги, шукає лікарів, а не Його.
16 1У тридцять шостий рік правління Аси Вааса, цар Ізраїлю, напав на Юдею й почав укріплювати Раму, щоб нікого не випускати й не впускати до володінь Аси, царя Юдеї. 2Тоді Аса взяв срібло та золото зі скарбниць дому нашого Отця й царського дому й послав їх Бен-Гададові, цареві Араму, що мешкав у Дамаску, з такими словами: 3«Нехай буде союз між мною й тобою, як був між моїм батьком і твоїм батьком. Ось я посилаю тобі срібло та золото. Іди ж і розірви свій союз із Ваасою, царем Ізраїлю, щоб він відступив від мене.»
4Бен-Гадад послухав царя Асу й послав своїх воєначальників проти міст Ізраїлю. Вони вразили Ійон, Дан, Авел-Маїм і всі міста-сховища Нефталима. 5Коли Вааса почув про це, то перестав укріплювати Раму й покинув свою роботу. 6А цар Аса зібрав усю Юдею, і вони повиносили каміння та дерево, якими Вааса укріплював Раму, і ними він укріпив Ґеву та Міцпу.
7Тоді прозорливець Ханані прийшов до Аси, царя Юдеї, і сказав йому: «За те, що ти понадіявся на царя Араму, а не на свого Отця, військо того царя вислизнуло з твоєї руки. 8Хіба кушити та лівійці не були величезним військом із безліччю колісниць і вершників? Але ж тому, що ти понадіявся на свого Отця, він віддав їх у твої руки. 9Адже очі нашого Отця оглядають усю землю, щоб зміцнювати тих, чиє серце цілком віддане йому. Цього разу ти вчинив нерозумно, тож відтепер матимеш війни.»
10Аса розлютився на прозорливця за це й ув’язнив його в колоді, бо був розгніваний на нього через це. Того часу він також жорстоко гнобив декого з народу.
11Діяння Аси, від перших до останніх, записані в Книзі царів Юдеї та Ізраїлю. 12На тридцять дев’ятому році свого правління Аса захворів на ноги, і хвороба була тяжка. Та навіть у своїй хворобі він не шукав нашого Отця, а тільки лікарів. 13Потім Аса спочив зі своїми батьками, померши на сорок першому році свого правління. 14Поховали його в його власній гробниці, яку він вирубав собі в Місті Давидовім, поклали його на похоронне ложе, устелене пахощами та різними сумішами запашних мастей, приготованими вмілими миромварами, і запалили для нього велике вогнище. a a v14 Велике вогнище спалювало пахощі на честь царя; це не було спаленням тіла — звичаю, якого Ізраїль не дотримувався.
