Азарія приносить слово від Отця
Азарія приносить умови: наш Отець з вами, поки ви з ним; шукайте його — і знайдете. Аса набирається мужності, очищає край від ідолів, відновлює жертовник, і народ укладає завіт усім серцем — і отримує спокій звідусіль.
15 1Дух нашого Отця зійшов на Азарію, сина Одеда. 2Він вийшов назустріч Асі й сказав йому: «Послухай мене, Асо, і ввесь Юдо та Веніямине: наш Отець з вами, доки ви з ним. Якщо ви шукатимете його, то знайдете його; якщо покинете його, то й він покине вас. 3Довгий час Ізраїль був без нашого Отця, без священика-вчителя і без закону. 4У своєму горі вони звернулися до нашого Отця, Бога Ізраїля, шукали його і знайшли його. 5У ті часи ні той, хто виходив, ні той, хто входив, не був у безпеці, бо велике сум’яття вразило всіх, хто жив у тих краях. 6Народ нищив народ і місто нищило місто, бо наш Отець непокоїв їх усякою бідою. 7А ви будьте мужні; не занепадайте духом, бо ваша праця буде винагороджена».
8Коли Аса почув ці слова, пророцтво пророка Одеда, він набрався мужності й усунув огидних ідолів з усього краю Юди та Веніямина і з міст, які захопив у гірській околиці Єфрема. Він відновив жертовник нашого Отця перед входом до його храму. 9Він зібрав усю Юду та Веніямина, а також тих з Єфрема, Манасії та Симеона, що жили серед них, бо багато хто в Ізраїлі перейшов до нього, коли вони побачили, що наш Отець з ним. 10Вони зібралися в Єрусалимі третього місяця п’ятнадцятого року царювання Аси. 11Того дня вони принесли нашому Отцеві в жертву зі здобичі — 700 волів і 7 000 овець. 12Вони уклали заповіт шукати нашого Отця, Бога своїх предків, усім своїм серцем і всією своєю душею. 13Кожен, хто не шукав би нашого Отця, Бога Ізраїля, мав бути вбитий, чи малий, чи великий, чи чоловік, чи жінка. 14Вони присягнули нашому Отцеві гучним голосом, з вигуками, із сурмами й рогами. 15Уся Юда раділа через цю присягу, бо вони присягнули всім своїм серцем, шукали його з усім своїм бажанням і знайшли його. І наш Отець дав їм спокій з усіх боків.
16Цар Аса також усунув свою матір Мааху з її становища цариці-матері, бо вона зробила огидне зображення для Ашери; він зрубав його, стер на порох і спалив у долині Кедрон. 17Хоча пагірки не були усунені з Ізраїля, серце Аси залишалося цілком відданим протягом усього його життя. a a v17 Пагірки — це святилища на вершинах пагорбів, де приносили жертви, часто поганським богам. 18Він приніс до дому нашого Отця посвячені дари свого батька і свої власні посвячені дари — срібло, золото і посуд. 19І не було війни аж до тридцять п’ятого року царювання Аси.
