Давид і священний хліб
Утікаючи без зброї, Давид обманює священника в Нові й виходить із мечем Голіята та хлібом, узятим з-перед нашого Отця. Доеґ Едомлянин бачить усе. Потім, упізнаний у Ґаті, Давид рятується, пускаючи слину на бороду й дряпаючи ворота.
21 1Давид прийшов у Нов до священника Ахімелеха. Ахімелех, тремтячи, вийшов йому назустріч і запитав: «Чому ти сам, чому нікого немає з тобою?» 2Давид відповів священникові Ахімелехові: «Цар дав мені наказ і сказав: „Нехай ніхто не знає нічого про справу, заради якої я посилаю тебе, і про те, що я тобі звелів.“ А юнакам своїм я призначив певне місце. 3Тож що в тебе є? Дай мені п’ять хлібин чи що там знайдеться.»
4Священник відповів Давидові: «Немає в мене звичайного хліба, лише священний хліб, — якщо тільки юнаки стрималися від жінок.»
5Давид відповів священникові: «Жінки були віддалені від нас, як завжди, коли я вирушаю в дорогу. Тіла юнаків святі навіть у звичайній подорожі; наскільки ж більше святими будуть їхні тіла сьогодні?» 6Тож священник дав йому священний хліб, адже не було там нічого, окрім хліба Присутності, який забирали з-перед нашого Отця, щоб у день, коли його знімали, покласти замість нього теплий хліб. a a v6 Хліб Присутності — це дванадцять хлібин, які тримали у святому місці перед нашим Отцем і замінювали щотижня; зазвичай їсти його дозволялося тільки священникам.
7Того дня там був один зі слуг Саула, затриманий перед нашим Отцем, — Доеґ, едомлянин, найстарший над пастухами Саула.
8Давид запитав Ахімелеха: «Чи немає тут у тебе списа або меча? Бо я не взяв із собою ні свого меча, ні зброї, адже царський наказ був нагальний.»
9Священник сказав: «Меч Ґоліата-филистимлянина, того Ґоліата, якого ти вбив у долині Ела, лежить тут, загорнутий у тканину за ефодом. Візьми його, якщо хочеш, бо іншого тут немає.» Давид сказав: «Немає рівного йому, дай мені його.»
Давид тікає до Ґата
10Того дня Давид підвівся й утік від Саула і прийшов до Ахіша, царя Ґата. 11Але слуги Ахіша сказали йому: «Чи ж це не Давид, цар тієї землі? Чи не про нього співають у своїх танцях: „Саул побив свої тисячі, а Давид — свої десятки тисяч“?»
12Давид узяв ці слова до серця і дуже злякався Ахіша, царя Ґата. 13Тож він змінив свою поведінку перед ними і вдавав божевільного в їхній присутності; він дряпав знаки на дверях брами й пускав слину собі по бороді. 14Ахіш сказав своїм слугам: «Погляньте, ви ж бачите, що чоловік божевільний. Навіщо ви привели його до мене? 15Хіба мені бракує божевільних, що ви привели цього, аби він казився переді мною? Невже він має ввійти в мій дім?»
