Волання з краю землі
Для диригента хору; на струнних інструментах. Псалом Давида.
Молитва, послана з кінця землі людиною, чиє серце слабне, з проханням до свого Отця повести її на скелю, вищу за неї саму. Він хоче оселитися, а не відвідати, — у твоєму наметі навіки — і довгого життя для царя.
61 1Почуй волання моє, Отче мій; прислухайся до молитви моєї. 2З краю землі кличу до тебе, коли слабне серце моє; веди мене до скелі, що вища від мене. 3Бо ти був моїм пристановищем, міцною вежею проти ворога.
4Прагну жити в наметі твоєму повік і знайти захист під покровом крил твоїх. 5Бо ти, Отче мій, почув обітниці мої; ти дав мені спадщину тих, хто боїться імені твого. 6Додай років до життя царя; нехай літа його простягнуться на багато поколінь. 7Нехай перебуває на престолі перед нашим Отцем повік; постав незмінну любов і вірність твою, щоб оберігали його. 8Тоді повсякчас співатиму хвалу імені твоєму і виконуватиму обітниці мої день у день.
