Мій притулок
Керівникові хору. Псалом Давида.
Друзі радять Давидові втекти в гори, як пташка, бо стріли вже на тятиві, а основи руйнуються. Він відкидає цю пораду. Його Отець дивиться зі свого престолу, випробовуючи кожного, і праведні побачать його обличчя.
11 1У моєму Отці я знайшов притулок. Як ви можете казати моїй душі: «Утікай на свою гору, мов пташка»? 2Бо глянь — нечестиві натягують свої луки; вони кладуть свою стрілу на тятиву, щоб стріляти з темряви в тих, хто правий серцем. 3Коли підвалини зруйновано, що може вдіяти праведник? 4Наш Отець у своєму святому храмі; престол нашого Отця — на небесах. Його очі дивляться; його погляд випробовує дітей людських. 5Наш Отець випробовує праведного, а душа його ненавидить нечестивого й того, хто любить насильство. 6На нечестивих він проллє дощем тенета — вогонь і сірку, а палючий вітер стане долею їхньої чаші. 7Бо наш Отець праведний; він любить праведні діла. Прямодушні побачать його обличчя. a a v7 Найглибша нагорода, яку називає цей псалом, — це не безпека, а споглядання обличчя нашого Отця: прямодушні належать йому, і бути з ним — ось у чому вся суть.
