Єзекіїль 44

44 ¹Потім він привів мене назад до зовнішньої брами святині, що виходить на схід, і вона була зачинена. ²Він сказав мені: «Ця брама залишатиметься зачиненою. Її не можна відчиняти, і ніхто не може ввійти крізь неї, бо наш Отець увійшов крізь неї; тому вона залишається зачиненою. ³Лише князь — сам князь — може сидіти там, щоб їсти хліб перед нашим Отцем. Він має входити через вхідний притвор брами й виходити тією самою дорогою.»

⁴Потім він провів мене через північну браму до передньої частини храму. Я подивився, і слава нашого Отця наповнила його дім; і я впав долілиць.

⁵А наш Отець сказав мені: «Сину людський, будь уважним, дивися своїми очима й слухай своїми вухами все, що Я кажу тобі про устави та закони мого дому. Зверни увагу на вхід до храму й на всі виходи зі святині.»

⁶Скажи бунтівному домові Ізраїля: Так говорить Владика Отець: «Досить усіх ваших гидот, доме Ізраїлів! ⁷Ви впускали чужинців, необрізаних серцем і тілом, щоб вони були в моїй святині, оскверняючи мій дім, коли приносили мій хліб, жир і кров. Ви порушили мій заповіт усіма своїми гидотами. ⁸Ви не дбали про мої святощі, а поставили інших наглядати за моєю святинею замість себе. ⁹Так говорить Владика Отець: «Жоден чужинець, твердосердий і необрізаний тілом, серед усіх чужинців, що живуть серед народу Ізраїля, не ввійде до моєї святині.

¹⁰А левіти, що віддалилися від мене, коли Ізраїль заблукав, що відійшли від мене вслід за своїми ідолами, понесуть свою провину. ¹¹Вони служитимуть у моїй святині, наглядаючи за брамами храму й служачи всередині. Вони заколюватимуть цілопалення та жертву для народу й стоятимуть готові служити їм. ¹²Вони служили народові перед його ідолами й довели Ізраїль до провини; тому Я присягнув проти них, — проголошує Владика Отець, — і вони понесуть свою провину. ¹³Вони не наблизяться до мене, щоб служити мені як священики, і не підійдуть до жодної з моїх святощів чи до найсвятіших речей; вони нестимуть сором гидот, які вчинили. ¹⁴Та Я призначу їх наглядати за храмом, за всім його служінням і всім, що в ньому робиться.

¹⁵Але священики-левіти, сини Садока, що охороняли мою святиню, коли Ізраїль відступив від мене, — вони наблизяться, щоб служити мені, стоячи переді мною, щоб приносити мені жир і кров, — проголошує Владика Отець. ¹⁶«Вони входитимуть до моєї святині, підходитимуть до мого столу, щоб служити мені, і дотримуватимуться моїх настанов.

¹⁷Входячи в брами внутрішнього двору, вони мають носити лляний одяг; ніякої вовни, коли служать у брамах внутрішнього двору та всередині. ¹⁸На головах вони мають носити лляні завої, а на стегнах — лляну спідню білизну; вони не повинні вдягати нічого, що викликає піт. ¹⁹Коли ж вони виходитимуть до народу в зовнішній двір, то мають зняти одяг, у якому служили, залишити його в святих кімнатах і вдягнути інший одяг, щоб не передати народові святість через свій одяг.

²⁰Вони не повинні ні голити голів, ні відрощувати довгого волосся; вони мають тримати своє волосся підстриженим. ²¹Жоден священик не може пити вина, коли входить у внутрішній двір. ²²Вони не повинні брати за дружину вдову чи розведену жінку, а лише незайманих із роду Ізраїля або вдову священика. ²³Вони мають навчати мій народ розрізняти святе й звичайне та показувати їм, як відрізняти нечисте від чистого.

²⁴У суперечці вони судитимуть за моїми присудами. Вони дотримуватимуться моїх законів та уставів на всіх моїх призначених святах і святитимуть мої суботи.

²⁵Священик не повинен підходити до мертвого тіла й ставати нечистим; але заради батька, матері, сина, доньки, брата чи незаміжньої сестри він може це зробити. ²⁶Після його очищення йому відлічують сім днів. ²⁷У день, коли він входить у святе місце, у внутрішній двір, щоб служити там, він приносить свою жертву за гріх, — проголошує Владика Отець.

²⁸«Їхня спадщина ось яка: Я — їхня спадщина. Не давайте їм володіння в Ізраїлі — Я їхнє володіння. ²⁹Вони їстимуть хлібну жертву, жертву за гріх та жертву за провину, і все, присвячене в Ізраїлі, належатиме їм. ³⁰Найкраще з усіх первоплодів кожного роду й кожне приношення, яке ви приносите, належатиме священикам. Давайте священикам перше з вашого тіста, щоб благословення спочило на вашому домі. ³¹Священики не повинні їсти жодного птаха чи тварини, що здохла сама чи була роздерта дикими звірами.»