Отець судить давню ненависть Едому
Едом на горі Сеїр плекав давню ненависть і в день лиха віддав Ізраїль під меч, а тоді заявив, що обидва спорожнілі краї належать йому. Наш Отець відповідає, що порожнім стане сам Едом, і назавжди.
35 1Було до мене слово нашого Отця:
2Сину людський, зверни своє обличчя проти гори Сеїр і пророкуй проти неї. 3Скажи їй: Так говорить Владика Отець: «Ось Я проти тебе, горо Сеїр. Простягну проти тебе свою руку й оберну тебе на пустку та руїну. 4Міста твої оберну на руїни, і ти станеш пусткою. Тоді ти дізнаєшся, що Я — Отець.
5Бо ти живив давню ненависть і віддав народ Ізраїлю під меч у час його біди, у час, коли надійшла остаточна кара,» 6тому, як живу Я, — каже Владика Отець, — віддам тебе на кровопролиття, і кровопролиття гнатиметься за тобою. Оскільки ти не зненавидів кровопролиття, кровопролиття гнатиметься за тобою. 7«Оберну гору Сеїр на спустошену пустку й повідтинаю від неї всіх, хто приходить і відходить. 8Наповню її гори вбитими; на твоїх пагорбах, у долинах і в усіх твоїх ущелинах попадають забиті мечем. 9Зроблю тебе пусткою навіки; твої міста стоятимуть порожні. Тоді ти дізнаєшся, що Я — Отець.
10Бо ти казав: „Ці два народи, ці два краї будуть моїми; ми заволодіємо ними“ — хоча наш Отець був там,» 11тому, як живу Я, — каже Владика Отець, — вчиню з тобою за твоїм гнівом і твоїми заздрощами, які ти виявив у ненависті до Ізраїлю, і дам пізнати себе серед народу Ізраїлю, коли судитиму тебе.
12Тоді ти дізнаєшся, що Я — Отець. Я чув усю твою зневагу проти гір Ізраїлю: «Вони спустошені, віддані нам на поживу». 13Ти величався проти мене своїми устами й нагромаджував проти мене свої слова; Я це чув. 14Так говорить Владика Отець: коли вся земля радітиме, Я оберну тебе на пустку. 15Як ти радів, що спадщина дому Ізраїлю спустошена, так учиню й з тобою. Ти станеш пусткою, горо Сеїр, і весь Едоме, увесь. Тоді вони дізнаються, що Я — Отець.