Давидову доброту відплачено ганьбою
Давид посилає співчуття новому аммонітському цареві, а його радники називають посланців шпигунами. Їх ганьблять і наполовину голять. Те, що почалося з доброти, стає війною на два фронти з найманими колісницями й закінчується тим, що Арам більше не хоче допомагати Аммонові.
19 1Через деякий час помер Нахаш, цар аммонітян, і замість нього царем став його син. 2Давид сказав: «Виявлю доброту до Хануна, сина Нахашевого, бо його батько виявив доброту до мене». І послав Давид посланців, щоб утішити його по батькові. Та коли слуги Давидові прийшли в землю аммонітян до Хануна, щоб його втішити, 3воєначальники аммонітян сказали Хануну: «Невже Давид справді шанує твого батька, посилаючи до тебе втішителів? Хіба не для того прийшли до тебе його слуги, щоб вивідати, зруйнувати та вистежити цю землю?» 4Ханун схопив слуг Давидових, поголив їх, обрізав їхній одяг навпіл при стегнах і відіслав їх. 5Коли розповіли Давидові про цих чоловіків, він послав їм назустріч посланців, бо вони були тяжко осоромлені. Цар сказав: «Залишайтеся в Єрихоні, доки не відростуть ваші бороди, а тоді повертайтеся».
6Коли аммонітяни побачили, що стали для Давида смородом, Ханун і аммонітяни послали близько тридцяти восьми тонн срібла, щоб найняти колісниці та вершників з Арам-Нахараїму, Арам-Мааху й Цови. 7Вони найняли 32 000 колісниць, а також царя Мааху з його військом, які прийшли й отаборилися навпроти Медеви. А аммонітяни зібралися зі своїх міст і вийшли на битву. 8Коли Давид почув про це, він послав Йоава з усім військом хоробрих воїнів. 9Аммонітяни виступили й вишикувалися до битви біля входу в місто, а царі, що прийшли, стояли окремо в полі.
10Йоав побачив, що битва насувається на нього спереду й ззаду, тож він вибрав найкращих воїнів Ізраїлю й вишикував їх проти арамеян. 11Решту війська він віддав під командування своєму братові Авішаю, і вони вишикувалися проти аммонітян. 12Йоав сказав: «Якщо Арам виявиться сильнішим за мене, прийди мені на допомогу; а якщо Аммон виявиться сильнішим за тебе, я прийду на допомогу тобі. 13Будь мужнім; будьмо відважні в боротьбі за наш народ і за міста нашого Отця, а наш Отець нехай чинить те, що добре в його очах».
14Тоді Йоав і військо, що було з ним, рушили на битву з арамеянами, і вони втекли перед ним. 15Побачивши, що Арам утік, аммонітяни також повтікали перед Авішаєм, його братом, і ввійшли до міста. А Йоав повернувся до Єрусалима.
16Коли арамеяни побачили, що Ізраїль переміг їх, вони послали посланців і вивели арамеян з-за Євфрату, а на чолі їх був Шофах, воєначальник війська Гададезера. 17Коли розповіли про це Давидові, він зібрав увесь Ізраїль, перейшов Йордан, виступив проти них і вишикувався до битви. Давид вишикувався до битви проти арамеян, і вони воювали з ним. 18Арамеяни втекли перед Ізраїлем. Давид убив 7 000 їхніх колісничих і 40 000 піхотинців, а також убив Шофаха, воєначальника їхнього війська. 19Коли слуги Гададезера побачили, що Ізраїль переміг їх, вони уклали мир із Давидом і служили йому. І Арам більше не хотів допомагати аммонітянам.