Ізраїль вирішує шукати нашого Отця
Давид радиться з усіма й перевозить занедбаний ковчег нашого Отця на новому возі. Коли воли спотикаються і Узза підтримує ковчег, він помирає на місці. Давид спершу гнівається, потім боїться, і ковчег лишають у домі Овед-Едома, де благословляється вся родина.
13 1Давид порадився з тисяцькими й сотниками, з кожним вождем. 2Давид сказав усьому зібранню Ізраїля: «Якщо це добре для вас і якщо це від нашого Отця, пошлімо звістку далеко й широко до решти наших братів по всіх землях Ізраїля, а з ними й до священників і левітів у їхніх містах та околицях, щоб вони зібралися до нас. 3Повернімо до себе ковчег нашого Отця, бо ми не шукали його за днів Саула».
4І все зібрання погодилося зробити так, бо це здавалося правильним усьому народові.
5Давид зібрав увесь Ізраїль від Шіхору Єгипетського аж до Лево-Хамату, щоб принести ковчег нашого Отця з Кір’ят-Єаріму.
6Давид і весь Ізраїль пішли до Баали, до Кір’ят-Єаріму в Юдеї, щоб винести звідти ковчег нашого Отця, який сидить над херувимами, де проголошується його Ім’я. 7Вони везли ковчег нашого Отця на новому возі з дому Авінадава; Узза й Ахйо правили возом. 8Давид і весь Ізраїль святкували перед нашим Отцем з усієї сили — пісні, ліри, арфи, бубни, кимвали, сурми.
9Коли вони прийшли до току Хідона, Узза простяг руку, щоб підхопити ковчег, бо воли спіткнулися. 10Тоді гнів нашого Отця запалав проти Уззи, і він убив його за те, що той простяг руку до ковчега; і помер він там перед нашим Отцем. 11Давид розгнівався, що наш Отець прорвався проти Уззи, тож те місце зветься Перец-Узза донині. 12Того дня Давид злякався нашого Отця й сказав: «Як я можу принести до себе ковчег нашого Отця?» 13Тож Давид не повіз ковчег до міста Давидового; він відвернув його до дому Овед-Едома ґіттянина. 14Ковчег нашого Отця залишався в родині Овед-Едома, у його домі, три місяці, і наш Отець благословив родину Овед-Едома й усе, що той мав.
