Агнець відкриває печатки
Вершники виїжджають один за одним: завоювання, різанина, денна платня за хлібину, а тоді Смерть. Під жертовником мученики питають Всевладного Отця, доки ще, і їм кажуть почекати трохи довше. При шостій печатці могутні ховаються й благають скелі впасти.
6 1Я спостерігав, як Ісус, Агнець, відкрив одну із семи печаток, і почув, як одна з чотирьох живих істот промовила громовим голосом: «Прийди!» 2Я глянув: білий кінь, а вершник на ньому тримав лук. Йому дали вінець, і він виїхав як переможець, щоб перемагати.
3Коли Агнець відкрив другу печатку, я почув, як друга жива істота промовила: «Прийди!» 4Виїхав інший кінь, вогняно-червоний. Його вершникові було дано владу забрати мир із землі, щоб люди вбивали одне одного; і дали йому великий меч.
5Коли Агнець відкрив третю печатку, я почув, як третя жива істота промовила: «Прийди!» Я глянув — чорний кінь, а вершник на ньому тримав у руці терези. 6Серед чотирьох живих істот я почув щось схоже на голос: «Міра пшениці за денну платню, три міри ячменю за денну платню — а олії та вина не пошкодь!»
7Коли Агнець відкрив четверту печатку, я почув голос четвертої живої істоти: «Прийди!» 8Я побачив блідого коня. Його вершника звали Смерть, а за ним ішла могила. Смерті й могилі було дано владу над четвертою частиною землі — убивати мечем, голодом, пошестю та земними дикими звірами.
9Коли він відкрив п’яту печатку, я побачив під жертовником душі тих, кого вбили за слово нашого Отця і за свідчення, яке вони мали. 10Вони голосно викрикнули: «Доки ж, Владарю Отче, святий і правдивий, ти не судитимеш і не помстишся за нашу кров мешканцям землі?» a a v10 «Владар» — це титул, який Новий Заповіт зберігає для верховної влади нашого Отця: мученики звертаються до нього як до того, хто має всю владу, щоб усе виправити. 11Кожному дали білу одежу і сказали відпочити ще трохи, доки не доповниться число їхніх товаришів по служінню, братів і сестер, які мали бути вбиті, як і вони.
12Я спостерігав, як Агнець відкрив шосту печатку: стався великий землетрус, сонце стало чорне, мов груба волосяна тканина, а повний місяць — як кров, 13і небесні зорі впали на землю, наче недостиглі смокви, що їх скидає смоківниця, коли її трясе сильний вітер. 14Небо згорнулося, мов сувій, і кожна гора та острів зрушилися зі свого місця. 15Земні царі, вельможі, воєначальники, багаті, сильні, кожен раб і вільний поховалися в печерах і серед гірського каміння. 16Вони казали горам і скелям: «Впадіть на нас і сховайте нас від обличчя Бога, який сидить на престолі, та від гніву Агнця! 17Бо настав великий день гніву Бога й Агнця, і хто може встояти?»
