Псалми 32 (31)

32 ¹Який блаженний той, кому прощено беззаконня, чий гріх покрито! ^a a v1 Павло цитує цей вірш і наступний як саму суть того, що означає бути виправданим перед нашим Отцем, — прощення, зараховане нам незалежно від будь-яких наших заслуг (Римлян 4:7-8). ²Який блаженний той, кому наш Отець не зараховує провини і в чиєму дусі немає лукавства!

³Коли я мовчав, виснажились кості мої від стогону мого цілий день. ⁴Бо вдень і вночі тяжіла наді мною рука твоя; висохла сила моя, мов у літню спеку.

⁵Тоді я визнав свій гріх перед тобою і не приховував своєї провини; я сказав: «Визнаю свої беззаконня нашому Отцеві» — і ти простив мені провину мого гріха.

⁶Тому нехай кожен вірний молиться до тебе, поки тебе можна знайти; напевно, коли здіймуться великі води, вони не досягнуть його. ⁷Ти — сховок для мене; ти бережеш мене від біди; ти оточуєш мене радісними вигуками порятунку.

⁸Я напоумлю тебе й навчу тебе дороги, якою маєш іти; я радитиму тобі, не зводячи з тебе ока. ⁹Не будь, як кінь чи мул, що не має розуму, чий норов треба приборкувати вудилом та уздою, інакше він не підійде до тебе.

¹⁰Багато скорбот у нечестивого, та хто надіється на нашого Отця, того оточує незмінна любов його. ¹¹Радійте в нашому Отці й веселіться, праведні; викрикуйте від радості, усі, хто правий серцем!