Числа 31

31 ¹Наш Отець сказав Мойсеєві:

²«Помстися мідіянам за ізраїльтян; після того ти прилучишся до свого народу».

³Тож Мойсей сказав народові: «Озбройте серед вас чоловіків на війну, щоб вони пішли проти Мідіяну й звершили суд нашого Отця над Мідіяном. ⁴Пошліть на війну по тисячі від кожного з племен Ізраїлю». ⁵Тож із тисяч Ізраїлю виставили по тисячі від племені — дванадцять тисяч, озброєних на війну. ⁶Мойсей послав їх на війну, по тисячі від кожного племені, разом із Пінхасом, сином священника Елеазара, який ніс у своїй руці святі речі святилища та сигнальні сурми. ⁷Вони воювали проти Мідіяну, як наш Отець наказав Мойсеєві, і повбивали кожного чоловіка. ⁸Серед убитих вони вбили й царів Мідіяну — Евія, Рекема, Цура, Хура та Реву, п’ятьох царів Мідіяну, — а Валаама, сина Беора, убили мечем. ⁹Ізраїльтяни захопили жінок і дітей Мідіяну й забрали як здобич усю їхню худобу, отари та майно. ¹⁰Усі міста, де ті жили, і всі їхні табори вони спалили вогнем, ¹¹і взяли всю здобич та все награбоване — і людей, і тварин. ¹²Полонених, награбоване й здобич вони привели до Мойсея, священника Елеазара та всієї громади Ізраїлю, до табору на рівнинах Моаву, біля Йордану, навпроти Єрихону. ¹³Мойсей, священник Елеазар і всі проводирі громади вийшли їм назустріч за табір. ¹⁴Але Мойсей розгнівався на начальників війська — тисяцьких і сотників, — які повернулися з битви. ¹⁵Мойсей сказав їм: «Невже ви залишили живими всіх жінок? ¹⁶Погляньте, саме ці жінки за порадою Валаама звели ізраїльтян на зраду нашого Отця у випадку з Пеором, і через них на громаду нашого Отця впала моровиця. ^a a v16 Випадок із Пеором: ізраїльських чоловіків спокусили до поклоніння Ваалові та до розпусти, через що на табір прийшла смертельна моровиця (див. Числа 25). ¹⁷Тепер убийте кожного хлопчика й убийте кожну жінку, яка спала з чоловіком. ¹⁸А кожну молоду дівчину, яка не спала з чоловіком, залиште живою для себе.

¹⁹Сім днів залишайтеся за табором. Кожен, хто вбив когось або доторкнувся до мертвого, нехай очиститься третього й сьомого дня — ви та ваші полонені. ²⁰Очистьте кожну одежу, кожну шкіряну річ, усе, зроблене з козячої шерсті, і кожну дерев’яну річ».

²¹Священник Елеазар сказав воїнам, які ходили на війну: «Ось постанова закону, яку наш Отець заповів Мойсеєві: ²²тільки золото, срібло, бронзу, залізо, олово та свинець — ²³усе, що витримує вогонь, проведіть крізь вогонь — і воно стане чистим. Але його треба ще очистити водою очищення. А все, що не витримує вогню, проведіть крізь воду. ²⁴Сьомого дня виперіть свою одежу, і станете чистими; тоді зможете ввійти до табору».

Підрахунок здобичі

²⁵Наш Отець сказав Мойсеєві:

²⁶«Ти, священник Елеазар і голови родів громади, порахуйте захоплену здобич — людей і тварин. ²⁷Поділи здобич на дві частини: між воїнами, які ходили в бій, і всією громадою. ²⁸Від воїнів, які виходили в бій, візьми данину для мене: одного з п’ятисот — із людей, великої рогатої худоби, ослів і дрібної худоби. ²⁹Візьми це з їхньої половини й віддай священникові Елеазарові як приношення для мене. ³⁰А з половини ізраїльтян візьми одного з п’ятдесяти — із людей, великої рогатої худоби, ослів, дрібної худоби та всякої тварини — і віддай їх левитам, які доглядають мою скинію».

³¹Мойсей і священник Елеазар зробили так, як наш Отець наказав Мойсеєві. ³²Здобич, що залишилася з награбованого, яке захопило військо, становила шістсот сімдесят п’ять тисяч овець, ³³сімдесят дві тисячі голів великої рогатої худоби, ³⁴шістдесят одну тисячу ослів, ³⁵і всього тридцять дві тисячі людей — жінок, які не спали з чоловіком. ³⁶Половина, що належала тим, хто ходив на війну, налічувала триста тридцять сім тисяч п’ятсот овець, ³⁷а данина нашому Отцеві з овець становила шістсот сімдесят п’ять. ³⁸Великої рогатої худоби було тридцять шість тисяч, із яких данина нашому Отцеві — сімдесят дві. ³⁹Ослів було тридцять тисяч п’ятсот, із яких данина нашому Отцеві — шістдесят одна. ⁴⁰Людей було шістнадцять тисяч, із яких данина нашому Отцеві — тридцять дві. ⁴¹Мойсей віддав данину, приношення нашому Отцеві, священникові Елеазарові, як наш Отець наказав йому. ⁴²А з половини ізраїльтян, яку Мойсей відділив від частки воїнів, що воювали, — ⁴³половина громади становила триста тридцять сім тисяч п’ятсот овець, ⁴⁴тридцять шість тисяч голів великої рогатої худоби, ⁴⁵тридцять тисяч п’ятсот ослів, ⁴⁶і шістнадцять тисяч людей. ⁴⁷З половини ізраїльтян Мойсей узяв одного з кожних п’ятдесяти — із людей і тварин — і віддав їх левитам, які доглядали скинію нашого Отця, як наш Отець наказав Мойсеєві.

⁴⁸Начальники військових загонів — тисяцькі й сотники — підійшли до Мойсея ⁴⁹і сказали йому: «Твої раби порахували воїнів, які були під нашим началом, — і ніхто з нас не пропав. ⁵⁰Тож ми принесли нашому Отцеві приношення — те, що кожен знайшов: золоті речі, нараменники, браслети, персні-печатки, сережки та намиста, — щоб очистити себе перед нашим Отцем».

⁵¹Мойсей і священник Елеазар прийняли від них золото — усі майстерно виготовлені речі. ⁵²Усього золота приношення, яке вони піднесли нашому Отцеві, від тисяцьких і сотників, було близько чотирьохсот двадцяти фунтів. ⁵³Кожен же з воїнів набрав собі здобичі. ⁵⁴Мойсей і священник Елеазар узяли золото від тисяцьких і сотників та внесли його до намету зібрання як пам’ятку про ізраїльтян перед нашим Отцем.