Числа 15

15 ¹Наш Отець промовив до Мойсея, кажучи:

²«Звернися до ізраїльтян і скажи їм: Коли ввійдете в землю, яку я даю вам на проживання, ³і принесете мені вогняну жертву — цілопалення чи жертву, щоб виконати особливу обітницю, як добровільний дар, або у ваші визначені свята — щоб дати приємні пахощі мені з великої худоби чи з отари, ⁴то кожен, хто приносить своє приношення, повинен принести мені й хлібне приношення — близько двох кварт добірного борошна, змішаного з близько однією квартою олії. ⁵Приготуйте близько кварти вина для жертви виливання до цілопалення чи жертви, на кожне ягня.

⁶«А для барана приготуйте хлібне приношення з близько чотирьох кварт добірного борошна, змішаного приблизно з квартою з третиною олії, ⁷і кварту з третиною вина для жертви виливання — принесіть це як приємні пахощі мені. ⁸Коли готуєте молодого бика на цілопалення чи жертву, щоб виконати особливу обітницю, або як мирну жертву мені, ⁹то разом з молодим биком принесіть хлібне приношення з близько шести кварт добірного борошна, змішаного з близько двома квартами олії, ¹⁰принесіть дві кварти вина для жертви виливання, вогняну жертву приємних пахощів мені. ¹¹Так треба робити з кожним биком, бараном, ягням чи козеням. ¹²Так само робіть з кожним, скільки б ви не приготували.

¹³«Кожен корінний ізраїльтянин повинен так робити, коли приносить вогняну жертву, приємні пахощі, мені. ¹⁴Якщо чужинець, що живе з вами, чи будь-хто серед вас у прийдешніх поколіннях принесе вогняну жертву приємних пахощів мені, то нехай робить так, як робите ви. ¹⁵Одна постанова для громади — для вас і для чужинця, що живе серед вас, — вічна постанова на всі покоління: як ви, так і чужинець переді мною. ¹⁶Один закон і один припис нехай будуть для вас і для чужинця, що перебуває з вами.»

¹⁷І наш Отець промовив до Мойсея, кажучи:

¹⁸«Звернися до ізраїльтян і скажи їм: Коли ввійдете в землю, куди я вас веду, ¹⁹то, коли їстимете плоди тієї землі, піднесіть приношення мені. ²⁰З першого вашого тіста піднесіть калач як приношення, подібно до приношення з току. ²¹З першого вашого тіста маєте давати приношення мені з роду в рід.

Наш Отець покриває ненавмисний гріх

²²«А коли ви схибите й не виконаєте всіх цих заповідей, які я сказав Мойсеєві, ²³усього, що я заповів вам через Мойсея, від того дня, коли я це заповів, і далі з роду в рід, ²⁴то, якщо це сталося ненавмисно й непомітно для громади, уся громада має принести одного молодого бика на цілопалення — приємні пахощі мені — разом з його хлібним приношенням і жертвою виливання, як належить, та ще одного козла як жертву за гріх. ²⁵Священник звершить викуплення за всю ізраїльську громаду, і буде їм прощено, бо це сталося ненавмисно, і вони принесли своє приношення — вогняну жертву мені — та свою жертву за гріх переді мною за свою ненавмисну провину. ²⁶Буде прощено всій громаді Ізраїлю, а також чужинцеві, що живе серед них, бо весь народ згрішив ненавмисно.

²⁷«А якщо одна людина згрішить ненавмисно, то нехай принесе однорічну козу як жертву за гріх. ²⁸Священник звершить переді мною викуплення за ту людину, що схибила, згрішивши ненавмисно; звершивши за неї викуплення, і буде їй прощено. ²⁹Для корінного серед синів Ізраїлю і для чужинця, що перебуває серед них, — один закон для того, хто вчинив ненавмисно.

³⁰«А той, хто чинить зухвало, чи то корінний, чи чужинець, зневажає мене — така людина буде винищена з-посеред свого народу. ³¹Бо він знехтував моїм словом і порушив мою заповідь, та людина неодмінно буде винищена; її провина залишається на ній.»

Порушення суботи та його наслідок

³²Коли ізраїльтяни були в пустелі, то знайшли чоловіка, що збирав дрова в суботній день. ³³Ті, хто знайшов його за збиранням дров, привели його до Мойсея, Аарона та всієї громади. ³⁴І тримали його під вартою, бо не було ясно, що з ним зробити.

³⁵Тоді наш Отець сказав Мойсеєві: «Цей чоловік має бути скараний на смерть; уся громада нехай поб’є його камінням за табором.»

³⁶Уся громада вивела його за табір і закидала його камінням, і він помер, як наш Отець звелів Мойсеєві.

Китиці на згадку про нашого Отця

³⁷І наш Отець сказав Мойсеєві, кажучи:

³⁸«Звернися до ізраїльтян: нехай роблять собі китиці на краях свого одягу з роду в рід і нехай додають до китиці на кожному краї блакитний шнур. ^a a v38 Китиці — зав’язані вузлами торочки, які носили на краях одягу, — були щоденним видимим нагадуванням жити за заповідями нашого Отця; вірні ізраїльтяни носили їх упродовж століть. ³⁹І буде це китиця, щоб ви дивилися на неї й пам’ятали всі мої заповіді та виконували їх, не вганяючись за своїм серцем і за своїми очима, що ведуть вас до невірності. ⁴⁰Так ви пам’ятатимете й виконуватимете всі мої заповіді та будете святими для мене. ⁴¹Я — ваш Отець, який вивів вас з єгипетського краю, щоб бути вашим Отцем. Я — ваш Отець.»