Слово турботи про Варуха
Коротке особисте слово для Варуха, виснаженого писанням, який не знаходить спокою. Йому не кажуть, що його горе мале. Йому кажуть, що наш Отець викорінює те, що посадив, тож Варухові не слід шукати великого; його життя — ось що він збереже.
45 1Слово, яке пророк Єремія сказав Варухові, синові Нерії, коли той записав ці слова на сувій з уст Єремії, у четвертий рік правління Єгоякима, сина Йосії, царя юдейського: 2Ось що говорить тобі наш Отець Ізраїля, Варуху:
3Ти сказав: «Горе мені! Бо наш Отець додав журбу до мого болю; я виснажений від стогону й не знаходжу спокою».
4Скажи йому: Так говорить наш Отець: Те, що Я збудував, Я руйную, а те, що Я насадив, Я викорінюю — по всій цій землі. 5А ти — чи шукаєш собі великого? Не шукай. Я наводжу біду на всяке тіло, каже наш Отець, та куди б ти не пішов, Я дарую тобі життя твоє як здобич. a a v5 «Життя твоє як здобич» — це вислів із поля битви: у майбутній руїні Варух уцілів би, не маючи нічого, крім власного життя, — і саме це було даром, який наш Отець пообіцяв зберегти.
