Устань, бо прийшло твоє світло
Темрява ще вкриває землю, та над одним містом зійшло світло, і потік рушає навпаки: синів несуть додому, верблюди йдуть із Шеви, чужинці відбудовують стіни, які самі зруйнували. Брами ніколи не зачиняються. Сонце стає непотрібним, бо наш Отець — світло, що не заходить.
60 1Устань, світися, бо прийшло твоє світло, і слава нашого Отця засяяла над тобою. 2Бо темрява вкриє землю, і густий морок — народи; але наш Отець засяє над тобою, і слава його з’явиться над тобою. 3Народи прийдуть до твого світла, і царі — до сяйва твого світанку.
4Підведи очі свої навколо й поглянь: усі вони збираються разом, ідуть до тебе; сини твої приходять іздалека, а дочок твоїх несуть на руках. 5Тоді побачиш і засяєш; серце твоє затріпоче й розшириться, бо багатство моря повернеться до тебе, достаток народів прийде до тебе. 6Безліч верблюдів укриє тебе, молоді верблюди Мідіану та Ефи; усі із Шеви прийдуть, несучи золото й ладан, і будуть звіщати хвалу нашому Отцеві.
7Усі отари Кедару зберуться до тебе, барани Невайоту служитимуть тобі; їх принесуть на жертовник мій, і будуть вони прийняті, і я прославлю дім моєї слави.
8Хто вони, що летять, наче хмара, і наче голуби до своїх вікон? 9Справді, острови чекають на мене, і кораблі Таршишу — найперше, щоб привезти синів твоїх іздалека, разом зі сріблом їхнім та золотом, задля імені твого Отця, Святого Ізраїлевого, бо він прославив тебе.
10Чужинці відбудують твої мури, і царі їхні служитимуть тобі; бо в гніві моєму я вразив тебе, та в прихильності моїй серце моє змилосердилося над тобою. 11Брами твої стоятимуть відчинені завжди; удень і вночі не зачиняться, щоб приносили до тебе достаток народів, і щоб царів їхніх вели в урочистому поході. 12Бо народ і царство, що не служитимуть тобі, загинуть; ті народи будуть цілком спустошені.
13Слава Лівану прийде до тебе — кипарис, явір і сосна разом — щоб прикрасити місце моєї святині; і я прославлю місце моїх ніг. 14Діти тих, хто гнобив тебе, прийдуть, вклоняючись перед тобою; усі, хто зневажав тебе, впадуть до ніг твоїх. І назвуть тебе Містом нашого Отця, Сіоном Святого Ізраїлевого.
15Хоч ти була покинута й зненавиджена, і ніхто не проходив крізь тебе, я зроблю тебе вічною гордістю, радістю з роду в рід. 16Ти питимеш молоко народів і ссатимеш груди царів; і пізнаєш, що я, твій Отець, — твій Спаситель і твій Викупитель, Могутній Якова — твій Отець. 17Замість міді я принесу золото, замість заліза принесу срібло, замість дерева — мідь, а замість каміння — залізо. Я поставлю мир твоїм правителем, а праведність — твоїм наглядачем. 18Насильства більше не буде чути в землі твоїй, ані руїни й спустошення в межах твоїх; але мури свої назвеш Спасінням, а брами свої — Хвалою.
19Сонце більше не буде твоїм світлом удень, і місяць не світитиме тобі сяйвом своїм; але наш Отець буде твоїм вічним світлом, і твій Отець — твоєю славою. a a v19 Об’явлення повторює цю обітницю: новий Єрусалим не потребує ні сонця, ні місяця, бо слава нашого Отця — його світло, а Ісус, Агнець, — його світильник (Об’явлення 21:23). 20Сонце твоє більше не зайде, і місяць твій не убуватиме; бо наш Отець буде твоїм вічним світлом, і скінчаться дні твоєї жалоби. 21Народ твій увесь буде праведний; вони успадкують землю навіки — паросток мого насадження, діло рук моїх, щоб я прославився. 22Найменший стане 1 000, а найдрібніший — могутнім народом. Я — твій Отець; коли настане час, я швидко це здійсню.