Ісая 50

50 ¹Так говорить наш Отець: «Де розлучний лист вашої матері, яким я відіслав її? Чи кому з моїх позикодавців я продав вас? Ось, за ваші гріхи ви були продані, а ваша мати відіслана за ваші провини. ²Чому, коли я прийшов, нікого не було? Коли я кликав, чи не було нікого, хто відповів би? Хіба моя рука надто коротка, щоб викупити? Чи немає в мене сили визволити? Ось, докором своїм я висушую море, ріки обертаю на пустелю; їхня риба смердить від нестачі води й гине від спраги. ³Я зодягаю небеса темрявою й накриваю їх чорною тканиною».

⁴Мій Владика Отець дав мені язик учня, щоб я знав, як сказати слово підтримки до втомленого. Ранок за ранком він пробуджує, пробуджує моє вухо, щоб слухати, як учень. ^a a v4 Третя Пісня Раба в книзі Ісаї — Ісус говорить як слухняний Син, що навчається від свого Отця ранок за ранком. Оповіді про страсті відлунюють цю сцену на хресті. ⁵Мій Владика Отець відкрив моє вухо, і я не був непокірним; я не відступив назад. ⁶Я віддав спину свою тим, хто б’є, і щоки свої тим, хто рве бороду; я не ховав обличчя свого від ганьби та обпльовування. ⁷Але мій Владика Отець допомагає мені; тому я не був осоромлений; тому я зробив обличчя своє, мов кремінь, і знаю, що не буду засоромлений. ⁸Мій оборонець близько. Хто змагатиметься зі мною? Станьмо разом. Хто мій супротивник? Нехай підійде до мене. ⁹Ось, мій Владика Отець допомагає мені; хто визнає мене винним? Глянь, усі вони зносяться, мов одежа; їх поїсть міль.

¹⁰Хто з вас боїться нашого Отця й слухається голосу його слуги? Нехай той, хто ходить у темряві й не має світла, надіється на ім’я його й спирається на свого Отця. ¹¹Ось, усі ви, хто розпалює вогонь, хто озброюється смолоскипами: ходіть у світлі вогню свого та серед смолоскипів, які ви запалили! Ось що ви одержите з моєї руки: ви ляжете в муках.