Ісая 27

27 ¹Того дня наш Отець покарає своїм лютим, великим і могутнім мечем Левіафана — змія, що втікає, Левіафана — звивистого змія, і вб’є морське чудовисько. ^a a v1 Левіафан: грізний міфологічний морський дракон, що уособлює первісний хаос і зло в традиції стародавнього Близького Сходу. ²Того дня — оспівайте його: чудовий виноградник!

³«Я, ваш Отець, — його сторож; щомиті поливаю його. Щоб ніхто не міг зашкодити йому, стережу його вдень і вночі. ⁴Я не гніваюся. Якби ж то були терни й будяки, щоб стати проти мене в битві, я пішов би на них війною, я спалив би їх усіх разом. ⁵Або нехай ухопляться за мій захист, нехай укладуть мир зі мною — так, нехай укладуть мир зі мною.»

⁶У прийдешні дні Яків пустить коріння, Ізраїль зацвіте, випустить пагони і наповнить плодами цілий світ. ⁷Чи вразив він їх так, як уразив тих, що вражали їх? Чи були вони вбиті так, як убиті були їхні вбивці? ⁸Виганяючи її, посилаючи її на вигнання, ти змагався з нею; він прогнав її своїм лютим подихом, коли повіяв східний вітер. ⁹Отже, цим спокутується провина Якова, і це буде повним плодом усунення його гріха: коли він зробить усе каміння жертовників подібним до розтертої крейди, не залишиться стояти ні стовпів Ашери, ні жертовників для кадіння. ^b b v9 Стовпи Ашери: дерев’яні культові предмети, що їх ставили в ханаанських місцях поклоніння на честь богині Ашери. ¹⁰Укріплене місто стоїть самотнє, оселя занедбана й покинута, немов пустеля; там пасеться теля, там воно лягає й обгризає його гілля догола. ¹¹Коли його гілля засихає, воно ламається; приходять жінки й розпалюють ним вогонь. Бо це народ без розуміння; тому Творець його не має до нього милосердя, і Той, хто створив його, не виявляє йому прихильності.

¹²Того дня наш Отець молотитиме від Євфрату до Єгипетського потоку, і ви будете зібрані один за одним, діти Ізраїля. ¹³Того дня засурмить велика сурма, і ті, що гинуть у землі ассирійській, і ті, що вигнані до землі єгипетської, прийдуть і поклоняться нашому Отцеві на святій горі в Єрусалимі.