Загадка нашого Отця про двох орлів
Загадка про двох орлів, верхівку кедра й пересаджену лозу, розгадана як Седекія, що порушує свою присягу Вавилонові й тягнеться до Єгипту по коней. Він цього не уникне. Та наш Отець каже, що посадить власну ніжну гілочку на горі Ізраїля.
17 1Було до мене слово нашого Отця:
2«Сину людський, загадай загадку й розкажи притчу домові Ізраїля, 3і скажи: Так говорить Всевладний Отець: «Великий орел з великими крилами, довгим пір’ям і густим різнобарвним оперенням прилетів до Лівану та взяв верхівку кедра. 4Він відламав верхівку його молодих пагонів і поніс до краю торгівлі; помістив його в місті купців. 5Потім узяв трохи насіння того краю і посадив його в родючий ґрунт; помістив його над рясними водами, щоб росло, як верба. 6І воно проросло й стало низькою, розлогою лозою, гілки якої повернулися до орла, а коріння лишалося під ним. Тож воно стало лозою, випустило гілки й пустило пагони. 7Але був інший великий орел з великими крилами й густим оперенням, і ця лоза повернула до нього своє коріння та простягла до нього свої гілки, щоб дістати від нього більше води, ніж із грядки, де вона була посаджена. 8Її посаджено в добру землю над рясними водами, щоб вона пускала гілки й родила плід і стала благородною виноградною лозою.»
9Скажи: Так говорить Всевладний Отець: «Чи буде вона процвітати? Хіба не вирве він її коріння й не обірве її плоди, так що зів’януть усі її свіжі молоді листки? Не знадобиться ні сильної руки, ні великого натовпу, щоб вирвати її з корінням. 10Навіть посаджена, чи буде вона процвітати? Хіба не засхне вона цілком, коли її вдарить східний вітер, — чи не зів’яне на грядці, де росла?»
11Потім було до мене слово нашого Отця:
12«Скажи бунтівному домові: Хіба ви не знаєте, що це означає? Скажи їм: Вавилонський цар прийшов до Єрусалима, узяв його царя та вельмож і привів їх назад до Вавилона. 13Він узяв одного з царського роду, уклав із ним заповіт під присягою і забрав провідних людей того краю, 14щоб царство впокорилося й не піднялося знову, але, дотримуючи його заповіту, могло вціліти. 15Але Седекія повстав проти вавилонського царя, посилаючи послів до Єгипту по коней і велике військо. Чи матиме він успіх? Чи врятується той, хто так робить? Чи може він розірвати заповіт і втекти?»
16«Як живу я, — каже Всевладний Отець, — помре він у Вавилоні, де живе цар, що зробив його царем, — чию присягу він зневажив, чий заповіт він порушив. 17«Фараон зі своїм могутнім військом і великими силами не допоможе йому на війні, коли насиплють облогові вали й збудують облогові стіни, щоб знищити багато життів. 18Він зневажив присягу, порушив заповіт; дав свою руку, та все ж учинив усе це — він не втече.»
19Тому так говорить Всевладний Отець: «Як живу я, покладу на його власну голову мою присягу, яку він зневажив, і мій заповіт, який він порушив. 20«Я розкину над ним свою сіть, і він потрапить у мою пастку. Приведу його до Вавилона й буду там судити його за зраду, яку він учинив проти мене. 21Найкращі воїни з його загонів упадуть від меча, а ті, що вціліють, будуть розвіяні на всі вітри. Тоді ви дізнаєтеся, що це я, ваш Отець, сказав.»
22Так говорить Всевладний Отець: «Я сам візьму паросток з високої верхівки кедра й посаджу його. З його найвищих молодих пагонів я відламаю ніжний пагінець і сам посаджу його на високій, величній горі. a a v22 Там, де царства людські зазнають краху, наш Отець обіцяє посадити свій ніжний пагінець — прийдешнього Царя з роду Давидового, що здійснюється в Ісусі, який виростає в Царство, що дає прихисток усім народам. 23На гірській височині Ізраїля я посаджу його, і він пустить гілки і вродить плід і стане благородним кедром. Під ним житиме всяка птиця, гніздячись у затінку його гілок. 24І всі дерева польові дізнаються, що це я — Отець, який повергає високе дерево, а низьке дерево підносить, висушує зелене дерево, а сухе дерево змушує розквітнути. Я, Отець, сказав це, і я зроблю це.»
