Послання до римлян 15

15 ¹Ми, сильні, повинні нести слабкості немічних, а не догоджати собі. ²Нехай кожен із нас догоджає своєму ближньому на добро, щоб зміцнити його. ³Бо й Христос не догоджав собі, а як написано: «Зневаги тих, хто зневажає тебе, впали на мене». ⁴Усе, що було написано раніше, написано, щоб навчити нас, аби через терпіння та через втіху з Писання ми мали надію. ⁵Нехай наш Отець, який дає терпіння та втіху, дарує вам злагоду між собою, згідно з Христом Ісусом, ⁶щоб ви разом, одним голосом, прославляли нашого Отця, Отця Господа нашого Ісуса Христа.

⁷Тож приймайте одне одного, як і Христос прийняв вас, на славу нашого Отця. ⁸Бо кажу вам, що Христос став слугою обрізаних, щоб виявити правдивість нашого Отця й підтвердити обітниці, дані предкам, ⁹а також щоб народи прославили нашого Отця за його милосердя, як написано: «Тому я прославлятиму тебе серед народів і співатиму твоєму імені».

¹⁰І знову сказано: «Радійте, народи, разом з його людом».

¹¹І знову: «Прославляйте нашого Отця, усі народи, і нехай усі племена прославлять його». ^a a v11 Цей рядок цитує псалом, що закликає кожен народ на землі прославляти Того, кого FHB усюди називає нашим Отцем.

¹²Знову Ісая каже: «Прийде корінь Єссея, постане, щоб правити народами; народи покладатимуть надію на нього».

¹³Нехай наш Отець, джерело надії, наповнить вас усякою радістю та миром через віру, щоб силою Святого Духа ви переповнювалися надією. ^b b v13 Радість і мир приходять не від виснажливих зусиль. Вони приходять «у вірі» — через спочинок у тому, що обіцяв наш Отець.

Благодать Отця в місії Павла

¹⁴Я переконаний щодо вас, брати мої та сестри, що ви самі сповнені доброти, наповнені всяким знанням і здатні наставляти одне одного. ¹⁵Але подекуди я написав вам досить сміливо, нагадуючи вам, завдяки благодаті, яку дав мені наш Отець, ¹⁶щоб бути служителем Христа Ісуса для народів, священником Євангелія нашого Отця, щоб приношення народів було прийнятним, освяченим Святим Духом. ¹⁷Тож у Христі Ісусі я маю чим хвалитися у своїй праці для нашого Отця. ¹⁸Бо я не наважуся говорити про щось, окрім того, що Христос зробив через мене, щоб привести народи до послуху, словом і ділом. ¹⁹Силою знамень і чудес, силою Духа нашого Отця я повністю звістив Євангеліє Христа від Єрусалима й аж до Іллірика. ²⁰Тож я прагну звіщати Євангеліє там, де ще не було названо імені Христа, щоб не будувати на чужій основі, ²¹а як написано: «ті, кому ніколи не говорили про нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють».

²²Ось чому мені так часто перешкоджали прийти до вас.

Плани Павла відвідати Рим

²³Але тепер, коли вже немає місця для праці в цих краях, і маючи вже багато років палке бажання прийти до вас, ²⁴я сподіваюся побачити вас проходом, коли вирушу до Іспанії, і що ви проведете мене туди, після того як я трохи натішуся вашим товариством. ²⁵Але тепер я йду до Єрусалима, несучи допомогу народові нашого Отця. ²⁶Македонія та Ахая радо зробили внесок для бідних серед народу нашого Отця в Єрусалимі. ²⁷Вони радо це зробили, та й справді вони в боргу. Бо якщо народи стали учасниками духовних благословень Ізраїля, то вони зобов’язані натомість послужити людям Єрусалима матеріальним. ²⁸Тож, завершивши це й надійно передавши їм цей збір, я вирушу до Іспанії через вас. ²⁹Я знаю, що, прийшовши до вас, прийду з повним благословенням Христа.

³⁰Брати та сестри, заради Господа нашого Ісуса Христа й любові Духа, благаю вас разом зі мною змагатися в молитвах до нашого Отця за мене, ³¹щоб я був визволений від невіруючих Юдеї, і щоб моє служіння для Єрусалима було до вподоби народові нашого Отця, ³²щоб з волі нашого Отця я прийшов до вас з радістю й відпочив разом з вами. ³³Нехай наш Отець, джерело миру, буде з усіма вами. Амінь.