Об’явлення 16

16 ¹Я почув гучний голос із храму, що казав семи ангелам: «Ідіть, вилийте на землю сім чаш гніву Божого».

²Перший ангел вилив свою чашу на землю, і на людях, що мали знак звіра й поклонялися його образу, з’явилися люті, болючі виразки.

³Другий вилив свою чашу в море, і воно стало кров’ю, наче в мерця, і все живе в морі загинуло.

⁴Третій ангел вилив свою чашу в річки та джерела води, і вони стали кров’ю. ⁵Я почув, як ангел вод промовив: «Праведний ти, Отче наш, що є і що був, Святий, бо ти так судив. ⁶Бо вони пролили кров твого святого народу та пророків, і ти дав їм пити кров. Вони того заслужили».

⁷І почув я, як жертовник відповів: «Так, Владарю Отче Вседержителю, правдиві та праведні суди твої».

⁸Четвертий ангел вилив свою чашу на сонце, і йому було дано палити людей вогнем. ⁹Обпалені сильною спекою, люди зневажали ім’я нашого Отця, який владний над цими карами, і не захотіли покаятися та віддати йому славу.

¹⁰П’ятий ангел вилив свою чашу на престол звіра, і його царство вкрилося темрявою; люди кусали свої язики від болю ¹¹і зневажали нашого Небесного Отця за свої болі та виразки, не бажаючи покаятися у своїх вчинках.

¹²Шостий ангел вилив свою чашу на велику річку Євфрат, і вода її висохла, готуючи дорогу царям зі сходу. ¹³Я побачив трьох нечистих духів, подібних до жаб, що виходили з уст дракона, звіра та лжепророка. ¹⁴Це демонічні духи, що творять знамення; вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх на битву великого дня нашого Отця, Вседержителя.

¹⁵«Ось, Я приходжу, як злодій! Блаженний той, хто пильнує й береже свій одяг, щоб не ходити йому голим і щоб не бачили його ганьби». ^a a v15 Тут говорить Ісус — його раптова обіцянка від першої особи, вставлена в оповідь про чаші, що відлунює його попередні слова в Об’явленні 3:3.

¹⁶І зібрали вони царів разом у місце, що по-єврейськи зветься Армагедон. ^b b v16 Армагедон означає «гора Меґіддо» — долина на півночі Ізраїлю, місце вирішальних давніх битв, тут ужите на означення остаточного зібрання царів проти нашого Отця.

¹⁷Сьомий ангел вилив свою чашу в повітря, і гучний голос від престолу в храмі сказав: «Звершилося!» ¹⁸Заблищали блискавки, залунали гуркоти, прокотився грім, і стався величезний землетрус — такий, якого не було, відколи людина з’явилася на землі, — настільки великим був той землетрус. ¹⁹Велике місто розкололося на три частини, і міста народів упали. І згадався перед нашим Отцем великий Вавилон, щоб дати йому випити чашу вина лютого гніву його. ²⁰Кожен острів зник, і гір не знайшлося. ²¹Величезний град, кожна градина вагою близько ста фунтів, падав з неба на людей, і люди проклинали нашого Отця за кару граду, бо кара та була жахливою.