Псалми 9

9 ¹Прославлятиму тебе, мій Отче, усім своїм серцем; розповідатиму про всі твої дивні діла.

²Радітиму й веселитимусь у тобі; співатиму хвалу імені твоєму, о Всевишній.

³Коли вороги мої відступають, вони спотикаються й гинуть перед тобою. ⁴Бо ти підтримав моє право й мою справу; ти сів на престолі як праведний суддя. ⁵Ти докорив народам; ти знищив нечестивих; ти стер їхнє ім’я навіки-віків. ⁶Ворогові настав кінець, вічні руїни; ти викорінив їхні міста; навіть пам’ять про них загинула.

⁷А наш Отець царює повіки; він утвердив свій престол для суду. ⁸І він судить світ праведно; він править народами справедливо. ⁹Наш Отець — пристановище для пригноблених, твердиня в часи біди. ¹⁰Ті, хто знає твоє ім’я, надіються на тебе, бо ти, наш Отче, ніколи не покидав тих, хто шукає тебе.

¹¹Співайте хвалу нашому Отцеві, що живе на Сіоні! Звіщайте його діла серед народів! ¹²Бо той, хто помщає кров, пам’ятає про страдників; він не забуває їхнього волання.

¹³Змилуйся наді мною, мій Отче! Поглянь на моє страждання від тих, хто ненавидить мене, ти, що підносиш мене від воріт смерті, ¹⁴щоб я звіщав усю хвалу тобі у воротах дочки Сіону і радів твоїм спасінням.

¹⁵Народи провалилися в яму, яку викопали; у сіті, яку сховали, заплуталися їхні ж ноги. ¹⁶Наш Отець дав пізнати себе; він учинив суд; нечестивого впіймано ділом його власних рук. Гіґайон. ^a a v16 Гіґайон — музична або споглядальна позначка; імовірно, заклик спинитися й осмислити те, що щойно було проспівано.

¹⁷Нечестиві повертаються до могили, усі народи, що забувають нашого Отця. ¹⁸Бо вбогого не буде забуто назавжди, і надія страдників не загине навіки.

¹⁹Повстань, наш Отче! Хай не перемагає смертний; хай народи будуть суджені перед тобою. ²⁰Уразь їх жахом, наш Отче; хай народи пізнають, що вони лише смертні.