Горе тим, хто гнобить
Починається з людей, які лежать без сну, плануючи, як захопити поля й доми, а на світанку роблять це, бо можуть. Вони велять Михеєві перестати пророкувати. Наш Отець каже, що Він теж має задум щодо них, а тоді раптом обіцяє зібрати залишок, наче отару.
2 1Горе тим, хто задумує беззаконня та замишляє зло на своїх постелях! На світанку вони здійснюють його, бо мають силу це зробити. 2Вони жадають полів і захоплюють їх, і будинків, і забирають їх. Вони гноблять чоловіка та його дім, людину та її спадщину.
3Тому так говорить наш Отець: Ось, проти цього роду Я замишляю лихо, з якого ви не зможете вивільнити своїх ший; ви не зможете ходити з піднятою головою, бо це лихий час. 4Того дня про вас складуть глузливу пісню та заголосять гірким голосінням, кажучи: «Ми дощенту зруйновані! Він віддає наділ мого народу; як же він відбирає його від мене! Зрадникові він роздає наші поля.» 5Тому не буде в тебе нікого, хто кинув би мірну шворку жеребом у зібранні нашого Отця. a a v5 Кидання мірної шворки жеребом було способом, яким Ізраїль ділив землю між родинами; втрата цього права означала постійне виключення зі спадщини громади.
Отець змушує замовкнути неправдивих пророків
6«Не проповідуйте!» — проповідують вони. — «Ніхто не повинен проповідувати такого; ганьба не спіткає нас.»
7Чи так має говоритися, доме Якова? Хіба Дух нашого Отця нетерплячий? Чи такі його вчинки? Хіба слова мої не несуть добра тому, хто ходить праведно?
8Та останнім часом діти мої повстали, наче ворог. Ви зриваєте багату одежу з тих, хто проходить безтурботно, наче воїни, що повертаються з війни й не прагнули бою. 9Жінок мого народу ви виганяєте з їхніх затишних домівок; у їхніх малих дітей ви назавжди відбираєте мою велич. 10Встаньте й ідіть, бо це не місце спочинку; через те, що воно осквернене, воно несе знищення — тяжке знищення. 11Якби чоловік, що живе порожнім обманом, збрехав: «Я проповідуватиму вам про вино та алкоголь», — то був би він саме тим проповідником для цього народу!
Отець збирає свій останок
12Я неодмінно зберу всіх вас, Якове; Я неодмінно з’єднаю останок Ізраїлю. Я поставлю їх разом, наче овець у загоні, наче отару посеред їхнього пасовища — місце, гамірне від людей.
13Той, хто прокладає дорогу, виходить поперед них; вони прориваються та проходять крізь ворота, виходячи крізь них. Їхній Цар іде попереду них, наш Отець — на їхньому чолі. b b v13 Той, хто прокладає дорогу, — це Ісус, який іде попереду свого народу, щоб відкрити йому шлях додому й вивести його з усякого полону, — їхній Цар, а наш Отець на чолі з ними.
