Вожді, що пожирають свій народ
Звинувачення має людожерські образи: провідники, які здирають шкіру зі свого народу й рубають його на шматки для казана. Пророки проповідують мир тому, хто їх годує; наш Отець не відповість. Через цих людей Сіон буде зораний, а храмова гора поросте лісом.
3 1Тоді я сказав: Слухайте, вожді Якова, правителі дому Ізраїля! Хіба не ваш обов’язок — знати справедливість? 2Ви, що ненавидите добро й любите зло, що здираєте шкіру з мого народу і м’ясо з його кісток; 3що їсте тіло мого народу, здираєте з нього шкіру і трощите його кістки; рубаєте їх, наче м’ясо для горщика, наче тіло всередині казана. 4Тоді вони волатимуть до нашого Отця, та він не відповість їм; він сховає своє обличчя від них у той час через зло, яке вони вчинили.
5Ось що каже наш Отець про пророків, які зводять мій народ на манівці: коли їх годують, вони кричать «Мир», та оголошують війну кожному, хто нічого не кладе їм до рота. 6Тому прийде на вас ніч без видіння; темрява на вас без ворожіння. Сонце зайде над пророками, і день потемніє над ними. 7Провидці засоромляться, а ворожбити зганьбляться; усі вони затулять свої уста від сорому, бо немає відповіді від нашого Отця.
8А щодо мене, то я сповнений сили — Духом нашого Отця — і справедливості та могутності, щоб звістити Якову його бунт і Ізраїлю його гріх. 9Послухайте це, вожді дому Якова і правителі дому Ізраїля, що зневажаєте справедливість і викривлюєте все, що праведне, 10що будуєте Сіон на крові і Єрусалим на беззаконні. 11Її вожді судять за хабар, її священники навчають за плату, а її пророки ворожать за срібло; та вони опираються на нашого Отця і кажуть: «Хіба немає нашого Отця серед нас? Не спіткає нас лихо». 12Тому через вас Сіон буде зораний, наче поле, Єрусалим стане купою руїн, а гора храму — лісистим пагорбом.
