Єремія 30

30 ¹Слово, що було до Єремії від нашого Отця:

²Так говорить наш Отець Ізраїлю: Запиши в книгу всі слова, які я тобі сказав. ³Ось надходять дні, — каже наш Отець, — коли я поверну долю свого народу, Ізраїлю та Юди, — говорить наш Отець, — і приведу їх назад у землю, яку я дав їхнім предкам, і вони заволодіють нею.

⁴Ось слова, які наш Отець сказав про Ізраїль та Юду:

⁵Так говорить наш Отець: «Ми почули крик жаху — страх, і немає миру. ⁶Запитайте тепер і подивіться: хіба може чоловік народжувати? Чому ж тоді я бачу кожного сильного чоловіка, що тримає руки на боках, наче жінка в пологах, і кожне обличчя поблідло? ⁷Який жахливий той день! Немає подібного до нього. Це час біди для Якова, та з неї він буде врятований. ⁸Того дня, — каже Отець небесних військ, — я зламаю ярмо з твоєї шиї й розірву твої кайдани, і чужинці більше не поневолять його. ⁹Натомість вони служитимуть нашому Отцеві і Давидові, своєму цареві, якого я підніму для них. ¹⁰Тож не бійся, Якове, слуго мій, — каже наш Отець, — і не жахайся, Ізраїлю; бо ось — я врятую тебе здалека, і твоїх дітей із землі їхнього полону. Яків повернеться до спокою та миру, і ніхто не настрашить його. ¹¹Бо я з тобою, щоб спасти тебе, — каже наш Отець. — Хоч я дощенту знищу всі народи, серед яких я розсіяв тебе; тебе я не знищу дощенту. Але я покараю тебе справедливо, і не залишу тебе зовсім безкарним.»

¹²Бо так говорить наш Отець: «Твоя рана невиліковна, твоє ушкодження тяжке. ¹³Немає нікого, хто б заступився за тебе; для твоєї рани немає ліків, немає тобі зцілення. ¹⁴Усі твої коханці забули тебе; їм немає до тебе діла. Бо я вразив тебе, як вражає ворог, покаранням жорстокої людини, бо велика твоя провина і численні твої гріхи. ¹⁵Чому ти кричиш через свою рану? Твій біль невиліковний. Через те, що велика твоя провина, а гріхи твої численні, я вчинив це з тобою. ¹⁶Тому всі, хто пожирає тебе, будуть пожерті, і всі твої вороги — усі до одного — підуть у полон; ті, хто грабує тебе, будуть пограбовані, і всіх, хто чатує на тебе, я віддам на здобич.» ¹⁷Бо я відновлю твоє здоров’я і зцілю твої рани, — каже наш Отець, — бо вони назвали тебе вигнанкою: «Це Сіон — ніхто про нього не дбає.»

¹⁸Так говорить наш Отець: «Ось — я поверну долю наметів Якова і змилуюся над його оселями; місто буде відбудоване на своєму пагорбі, і палац стоятиме на своєму місці. ¹⁹Із них лунатиме подяка й звуки радості. Я помножу їх, і не будуть вони нечисленними; я вшаную їх, і не будуть вони малими. ²⁰Їхні діти будуть, як колись, і їхня громада буде утверджена переді мною, і я покараю всіх, хто їх гнобить. ²¹Їхній володар буде з-поміж них самих, і їхній правитель вийде з їхнього середовища. Я наближу його, і він підійде до мене — бо хто інакше наважився б ризикнути своїм життям, щоб наблизитися до мене? — каже наш Отець. ^a a v21 Правитель, якого єдиного наближено, щоб приступити до нашого Отця, указує наперед на Ісуса — того, хто відкриває шлях до Отця для всіх його дітей. ²²І ви будете моїми дітьми, а я буду вашим Отцем.»

²³Ось — буря нашого Отця! Вийшов гнів, нищівний вихор; він обрушиться на голову нечестивих. ²⁴Палаючий гнів нашого Отця не відвернеться, доки він не здійснить і не виконає задумів свого серця. У майбутні дні ви зрозумієте це.