Жертовник Отця постає знову
Ще до того, як постав храм, повернені відбудовують жертовник нашого Отця на його давніх основах — боячись навколишніх народів — і відновлюють щоденні жертви. Коли закладають основу, старі, які пам'ятають перший дім, плачуть так само голосно, як інші вигукують від радості.
3 1Сьомого місяця, коли Ізраїль оселився у своїх містах, народ зібрався, як один, у Єрусалимі. 2Тоді Ісус, син Йоцадака, разом зі своїми братами-священниками, і Зоровавель, син Шеалтіїла, зі своїми сподвижниками взялися до праці й збудували жертовник нашого Отця, щоб приносити на ньому цілопалення, як написано в Законі Мойсея, чоловіка нашого Отця. 3Вони поставили жертовник на його основах, боячись народів навколо себе, і приносили на ньому цілопалення нашому Отцеві вранці та ввечері. 4Вони справляли свято Кучок, як написано, з щоденними цілопаленнями в числі, визначеному для кожного дня. 5Після того вони приносили постійні цілопалення, жертви в новомісяччя та на всі священні свята нашого Отця, а також дари від кожного, хто приносив добровільну жертву нашому Отцеві. 6Від першого дня сьомого місяця вони почали приносити цілопалення нашому Отцеві, хоча основа храму нашого Отця ще не була закладена. 7Вони заплатили каменярам і теслям, а сидонянам та тирянам дали їжу, питво й олію, щоб ті привезли кедрові колоди з Ливану морем до Яфи, як дозволив їм Кір, цар перський.
Дім Отця починає зводитися
8Другого місяця другого року після того, як вони прийшли до дому нашого Отця в Єрусалимі, Зоровавель, син Шеалтіїла, та Ісус, син Йоцадака, розпочали працю разом з рештою свого народу — священниками, левитами й усіма, хто повернувся до Єрусалима з полону. Вони поставили левитів від двадцяти років і старших наглядати за роботою над домом нашого Отця. 9Тоді Ісус зі своїми синами й братами, і Кадміїл зі своїми синами, сини Юди, стали разом наглядати за тими, хто працював над домом нашого Отця, — разом із синами Хенадада, їхніми синами й братами, левитами.
10Коли будівничі заклали основу храму нашого Отця, священники в шатах стали з сурмами, а левити, сини Асафа, — з кимвалами, щоб прославляти нашого Отця, як наказав Давид, цар ізраїльський. 11Вони співали навперемінно, прославляючи й дякуючи нашому Отцеві: «Він добрий; його незмінна любов до Ізраїлю триває повіки». І весь народ гучно вигукнув хвалу, бо основу дому нашого Отця було закладено.
12Багато старших священників, левитів і глав родів, які бачили перший дім, гучно плакали, коли основу цього дому було закладено в них на очах, тоді як багато інших вигукували з радості. 13Ніхто не міг відрізнити радісних вигуків від плачу, бо народ вигукував так гучно, що було чути здалека.
