3 Послання Івана 1

1 ¹Старець — улюбленому Гаєві, якого люблю в істині.

²Улюблений, молюся, щоб ти в усьому процвітав і був здоровий, як процвітає твоя душа. ³Я дуже зрадів, коли прийшли брати й засвідчили про твою вірність істині — бо ти справді ходиш у ній. ⁴Немає в мене більшої радості, ніж ця: чути, що мої діти ходять в істині.

⁵Улюблений, ти вірно чиниш у всьому, що робиш для братів, навіть для чужинців. ⁶Вони засвідчили про твою любов перед церквою. Споряди їх у дорогу так, як гідно нашого Отця. ⁷Бо вони вирушили заради Імені, нічого не приймаючи від язичників. ^a a v7 «Ім’я» означає Ісуса — ці місіонери вирушили, щоб представляти його, і не приймали жодної матеріальної підтримки від невіруючих. ⁸Тому ми повинні підтримувати таких людей, щоб нам бути співпрацівниками для істини.

⁹Я написав дещо церкві, але Діотреф, який любить бути першим серед них, не приймає нас. ¹⁰Тож, якщо прийду, викрию те, що він робить, — як обмовляє нас злісними словами. Не задовольнившись цим, він відмовляється приймати братів, забороняє тим, хто хоче це робити, і виганяє їх із церкви.

¹¹Улюблений, не наслідуй зла, а добро. Хто чинить добро, той від нашого Отця; хто чинить зло, той не бачив нашого Отця. ¹²Про Димитрія всі свідчать добре, і сама істина свідчить. Свідчимо й ми, і ти знаєш, що наше свідчення правдиве.

¹³Багато мав я написати тобі, але не хочу писати пером і чорнилом. ¹⁴Сподіваюся скоро побачити тебе, і ми поговоримо віч-на-віч. ¹⁵Мир тобі. Друзі вітають тебе. Привітай кожного з друзів поіменно.