Псалми 94 (93)

94 ¹Отче наш, що вершиш правосуддя, — Отче наш; Отче наш, що вершиш правосуддя, засяй! ²Повстань, Судде землі; віддай гордим те, що вони заслужили. ³Доки ж нечестиві, Отче наш, — доки нечестиві зловтішатимуться?

⁴Вони вивергають зухвалі слова; усі лиходії вихваляються. ⁵Вони нищать народ твій, Отче наш, і гноблять твою спадщину. ⁶Вони вбивають удову й чужинця, і гублять сиріт. ⁷Вони кажуть: «Господь не бачить; Бог Якова не помічає».

⁸Схаменіться, нерозсудливі з-поміж народу; ви, дурні, коли ж станете мудрими? ⁹Хіба той, хто насадив вухо, не чує? Хіба той, хто створив око, не бачить? ¹⁰Хіба той, хто напоумляє народи, не докорить їм, — той, хто навчає людину знання? ¹¹Наш Отець знає думки людей, що вони — лише подих.

¹²Блаженний той, кого ти напоумляєш, Отче наш, і навчаєш із закону твого, ¹³даючи йому спокій від днів біди, аж доки викопають яму нечестивому. ¹⁴Бо наш Отець не покине народу свого; він не залишить спадщини своєї. ¹⁵Бо правосуддя повернеться до праведних, і всі щирі серцем підуть за ним.

¹⁶Хто повстане за мене проти нечестивих? Хто стане за мене проти лиходіїв? ¹⁷Якби наш Отець не був мені допомогою, скоро б оселилася душа моя в мовчанні смерті. ¹⁸Коли я сказав: «Нога моя ковзає», твоя незмінна любов, Отче наш, підтримала мене. ¹⁹Коли тривога зростала в мені, твоя втіха звеселяла душу мою.

²⁰Хіба може престол беззаконня бути в спілці з тобою, — той, що вписує несправедливість у закон? ²¹Вони змовляються проти життя праведного і засуджують невинного на смерть. ²²Але наш Отець став мені твердинею, і наш Отець — скелею захисту мого. ²³Він оберне їхній власний гріх проти них і знищить їх за їхнє беззаконня; наш Отець знищить їх.