Співаймо нашому Отцеві
Запрошення співати й схилити коліна, що різко переходить у застереження. Оскільки наш Отець створив нас і ми — Його отара, сьогоднішній голос важливий: не робіть запеклими своїх сердець, як у Мериві, де ціле покоління втратило відпочинок, що на нього чекав.
95 1Прийдіть, радісно заспіваймо нашому Отцеві; гучно вигукуймо до Скелі нашого спасіння. 2Станьмо перед ним з подякою; радісно вигукуймо до нього піснями хвали. 3Бо наш Отець — великий Цар над усіма богами. 4У його руці — глибини землі, і вершини гір належать йому. 5Море належить йому, бо він створив його, і його руки утворили суходіл.
6Прийдіть, поклонімося та схилімося; станьмо на коліна перед нашим Отцем, Творцем нашим. 7Бо він — наш Отець, а ми — народ його пасовища, отара під його рукою. Нині, якщо ви почуєте його голос, 8не запекляйте ваших сердець, як ви зробили при Мериві, як того дня при Массі в пустелі, a a v8 Мерива та Масса: місця в Синайській пустелі, де Ізраїль вимагав води та випробовував Бога (Вихід 17:1–7).
9де ваші предки випробовували мене; вони спокушали мене, хоча й бачили мої діла. 10Сорок років я сумував через те покоління і сказав: «Це народ, чиї серця блукають, і вони не пізнали моїх доріг». 11Тож я присягнув у своєму гніві: «Вони ніколи не ввійдуть у мій спокій». b b v11 Послання до Євреїв підхоплює це застереження й показує, що спокій, який дає наш Отець, сповна віднаходиться в Ісусі — спокій від виснажливих зусиль, у який входять вірою, а ніколи — запеклими серцями.
