Спадщина Отця для Єфрема
Межу Єфрема пройдено від Єрихона вгору через нагір’я до моря, з додатковими містами в межах частки Манасії. Запис закінчується визнанням: ханаанців у Ґезері так і не вигнали, лише змусили до примусової праці.
16 1Жереб для нащадків Йосипа пролягав від Йордану біля Єрихона, на схід від його вод, у пустелю, що підіймалася від Єрихона через нагір’я до Вефіля. 2Від Вефіля вона йшла до Луза, далі до межі археїв в Атароті. 3Потім вона спускалася на захід до межі яфлетіїв, до межі Нижнього Бет-Хорона, до Ґезера й закінчувалася біля моря.
4Так нащадки Йосипа — Манассія та Єфрем — отримали свою спадщину. 5Нащадки Єфрема одержали цю землю за родами: їхня східна межа пролягала від Атарот-Аддара до Верхнього Бет-Хорона. 6Межа тягнулася до моря, а Міхметат був на півночі; потім вона повертала на схід до Таанат-Шіло й проходила на схід від нього до Яноаха. 7Потім вона спускалася від Яноаха до Атарота й Наари, досягала Єрихона й закінчувалася біля Йордану. 8Від Таппуаха межа йшла на захід до потоку Кана й закінчувалася біля моря. Це спадщина племені нащадків Єфрема за їхніми родами. 9Нащадки Єфрема мали також міста, відділені в межах спадщини нащадків Манассії, — усі ці міста з їхніми селами. 10Але вони не вигнали ханаанців, що жили в Ґезері; ханаанці й досі живуть серед Єфрема, примушені до підневільної праці.
