Волай гучно — назви рану
Народ постить і скаржиться, що наш Отець цього не помітив. Він відповідає: вони постили, а водночас підганяли своїх робітників і сварилися. Піст, якого він хоче, — розв'язані кайдани, поділений хліб, бездомні, прийняті під дах. Якщо вони так чинитимуть, їхнє світло засяє, мов світанок.
58 1«Кричи на весь голос, не стримуйся; піднеси свій голос, мов сурму. Сповісти моєму народові про його бунт, а домові Якова — про його гріхи.
2«Та день у день вони шукають мене й прагнуть знати мої дороги, наче народ, що чинить справедливо й не покинув правосуддя свого Отця. Вони просять у мене праведних присудів; їм до вподоби наближатися до нашого Отця. 3Чому ми постили, а ти не бачив цього? Чому ми впокорювали себе, а ти не зважаєш?» Дивіться — у день свого посту ви женетеся за власними бажаннями і тяжко гнете всіх своїх робітників.
4«Дивіться — ви постите тільки для того, щоб сваритися й битися та бити лихим кулаком. Не можна постити так, як ви чините сьогодні, і сподіватися, що ваш голос почують на небі. 5Хіба такий піст я обираю, день, коли людина впокорює себе? Хіба лише схилити голову, мов очеретину, і постелити грубу тканину та попіл під себе? Хіба це ви називаєте постом, днем, вгодним вашому Отцеві?
6«Хіба не такий піст я обираю: розірвати кайдани неправди, розв’язати пута ярма, відпустити пригноблених на волю і зламати всяке ярмо? 7Хіба не поділитися своїм хлібом із голодним, і привести до свого дому бездомного бідняка; коли ж побачиш нагого — одягнути його, і не ховатися від своєї рідні?
8«Тоді засяє твоє світло, мов світанок, і швидко прийде твоє оздоровлення; твоя праведність ітиме поперед тебе, а моя слава буде твоєю вартою позаду».
9Тоді ти покличеш, і я відповім; ти кликатимеш на допомогу, і я скажу: „Ось я.“ Якщо ти усунеш з-поміж себе ярмо, тицяння пальцем і злослів’я,
10«якщо ти віддаси себе голодному і наситиш бажання знедоленого, тоді твоє світло засяє в темряві, і твоя ніч стане, мов полудень. 11Я вестиму тебе завжди і насичуватиму тебе в спраглих місцях; я зміцню твої кості. Ти будеш, мов зрошений сад, мов джерело води, що ніколи не пересихає. 12Твій народ відбудує стародавні руїни; ти відновиш віковічні підвалини. І назвуть тебе Направником пролому, Відновником вулиць для життя. a a v12 «Пролом» — це отвір або проламане місце в міському мурі; цей титул змальовує того, хто латає пошкодження й відновлює укріплення.
13«Якщо ти втримаєш свою ногу від порушення суботи, від гонитви за власними бажаннями в мій святий день; якщо ти назвеш суботу відрадою і вшануєш мій святий день; якщо вшануєш його тим, що не підеш власною дорогою, не гнатимешся за власними бажаннями й не говоритимеш марних слів, 14тоді ти знайдеш свою відраду в мені, і я дам тобі їхати на висотах землі та нагодую тебе спадщиною Якова, твого батька, — бо вуста твого Отця промовили».
