Єзекіїль 29

29 ¹Десятого року, десятого місяця, дванадцятого дня було до мене слово нашого Отця:

²Сину людський, зверни своє обличчя проти фараона, царя єгипетського, і пророкуй проти нього та проти всього Єгипту.

³Говори і скажи: Так говорить Владичний Отець: «Ось Я проти тебе, фараоне, царю єгипетський, велике чудовисько, що розляглося серед своїх каналів і каже: „Мій Ніл — мій; я створив його для себе“.» ⁴Але Я вкладу гаки в твої щелепи і зроблю так, що риба твоїх проток поприлипає до твоєї луски; Я витягну тебе із середини твоїх проток з усією рибою твоїх проток, що поприлипала до твоєї луски. ⁵Я викину тебе в пустелю, тебе і всю рибу твоїх проток. Ти впадеш на відкрите поле; тебе не позбирають і не зберуть. Диким звірам і птахам небесним Я віддав тебе на поживу. ⁶Тоді всі жителі Єгипту дізнаються, що Я — Отець, бо вони були тростиновою палицею для дому Ізраїля. ⁷«Коли вони хапалися за тебе, ти розколювався й роздирав їм плече; а коли вони опиралися на тебе, ти ламався і підкошував їм ноги.»

⁸Тому так говорить Владичний Отець: Ось Я наведу на тебе меч і знищу в тебе людину і тварину.

⁹Єгипетська земля стане пусткою і руїною, і вони дізнаються, що Я — Отець, — бо фараон сказав: «Ніл — мій; я створив його».

¹⁰«Тому Я проти тебе і проти твоїх проток, і зроблю єгипетську землю цілковитою руїною і пусткою, від Асуану до межі Кушу. ¹¹Не перейде її нога людини, не перейде її нога тварини; ніхто не житиме там сорок років. ¹²Я зроблю єгипетську землю пусткою серед спустошених земель, а її міста — пусткою серед зруйнованих міст на сорок років. Я розсію єгиптян між народами і розпорошу їх по краях.»

¹³Бо так говорить Владичний Отець: «Наприкінці сорока років Я зберу єгиптян з народів, між якими вони були розсіяні. ¹⁴Я поверну долю Єгипту і приведу їх назад у землю Патрос, у землю їхнього походження, і там вони будуть упослідженим царством. ¹⁵Воно буде найнікчемнішим серед царств і вже ніколи не піднесеться над народами. Я зроблю їх такими малими, що вони вже не пануватимуть над народами. ¹⁶Єгипет уже ніколи не буде надією дому Ізраїля, а лише нагадуванням про їхню провину, коли вони зверталися до нього. Тоді вони дізнаються, що Я — Владичний Отець.»

¹⁷Двадцять сьомого року, першого місяця, першого дня було до мене слово нашого Отця:

¹⁸Сину людський, Навуходоносор, цар вавилонський, тяжко виснажив своє військо в поході проти Тиру. Кожна голова облисіла, кожне плече стерлося до крові, та ні він, ні його військо не одержали від Тиру платні за працю, яку він звершив проти нього. ¹⁹Тому так говорить Владичний Отець: Ось Я віддаю єгипетську землю Навуходоносорові, цареві вавилонському. Він забере її багатства, захопить її здобич і розграбує її добро — то буде платня його війську. ²⁰Як платню за працю, яку він звершив, Я віддав йому єгипетську землю, бо вони робили це для Мене, — каже Владичний Отець.

²¹Того дня Я вирощу ріг для дому Ізраїля і відкрию твої уста серед них. Тоді вони дізнаються, що Я — Отець. ^a a v21 Ріг, що проростає, — це знак зростаючої сили та визволення; він вказує наперед на ріг спасіння, який наш Отець підніс в Ісусі, народженому з роду Давида.