Єзекіїль 28

28 ¹Було до мене слово нашого Отця:

²«Сину людський, скажи володареві Тиру: „Так говорить Всевладний Отець: За те, що запишалося твоє серце і ти сказав: «Я — бог, сиджу на престолі богів, у серці морів», — та ти людина, а не бог, хоч і робиш своє серце подібним до серця бога. ^a a v2 Володар Тиру привласнює собі те, що належить тільки Богові, — ту саму брехню, яку вперше прошепотіли в Едемі: «ви будете, як Бог». Наш Отець ніколи не говорить про нього інакше, як про людину. ³Ти мудріший за Даниїла, жодна таємниця не прихована від тебе. ⁴Своєю мудрістю й розумом ти здобув багатство собі, і зібрав золото та срібло у свої скарбниці. ⁵Великою вправністю в торгівлі ти примножив своє багатство, і загордилося твоє серце через це. ⁶Тому ось що говорить Всевладний Отець: «За те, що робиш своє серце подібним до серця бога, ⁷тому ось Я наводжу на тебе чужинців, найжорстокіших із народів; вони оголять свої мечі проти краси твоєї мудрості й осквернять твою пишноту. ⁸Вони скинуть тебе в могилу, і ти помреш лютою смертю у серці морів.» ⁹Чи й далі казатимеш: «Я — бог», перед тим, хто вбиває тебе? Ти будеш лише людиною, а не богом, у руках тих, хто ранить тебе. ¹⁰Ти помреш смертю необрізаних від руки чужинців; бо Я сказав, — говорить Всевладний Отець.“» ^b b v10 «Померти смертю необрізаних» означало вмерти в ганьбі, без шани заповіту, — з такою людиною поводилися як із цілковитим чужинцем.

¹¹Було до мене слово нашого Отця:

¹²«Сину людський, здійми плач над царем Тиру і скажи йому: „Так говорить Всевладний Отець: Ти був печаттю досконалості, повний мудрості й досконалий у красі. ¹³Ти був в Едемі, у саду нашого Отця; кожен коштовний камінь оздоблював тебе: рубін, топаз і смарагд, берил, онікс і яшма, лазурит, бірюза та берил. Твої оправи й гнізда були викувані із золота; у день, коли ти був створений, вони були приготовані. ¹⁴Ти був помазаним херувимом-охоронцем, бо таким Я поставив тебе; ти був на святій горі нашого Отця і ходив серед вогняного каміння. ^c c v14 Цей плач сягає поза царя Тиру — до гордого бунтівника, який колись стояв перед лицем нашого Отця, славний і наділений довірою, — і обрав себе замість свого Творця. Не Отець відцурався його; він сам відвернувся від нього. ¹⁵Ти був бездоганний у своїх дорогах від дня, коли був створений, аж доки не знайшлося в тобі беззаконня. ¹⁶Через широку твою торгівлю сповнився ти насильством і згрішив. Тому Я вигнав тебе, як нечистого, з гори нашого Отця й прогнав тебе, херувиме-охоронцю, з-поміж вогняного каміння. ¹⁷Запишалося твоє серце через твою красу; ти занапастив свою мудрість заради своєї пишноти. Тому Я кинув тебе на землю, зробив тебе видовищем перед царями. ¹⁸Безліччю твоїх гріхів і нечесною торгівлею ти осквернив свої святилища. Тому Я вивів огонь зсередини тебе, і він пожер тебе; Я обернув тебе на попіл на землі перед очима всіх, хто дивився. ¹⁹Усі народи, що знали тебе, жахаються тебе; ти дійшов жахливого кінця і більше тебе не буде повік.“»

Отець судить Сидон

²⁰Було до мене слово нашого Отця:

²¹«Сину людський, повернися обличчям до Сидону і пророкуй проти нього, ²²і скажи: „Так говорить Всевладний Отець: Ось Я проти тебе, Сидоне, і прославлюся серед тебе. І пізнають, що Я — Отець, коли звершу над ним суди і явлю в ньому свою святість.

²³«Нашлю на нього моровицю й кровопролиття на його вулицях; поляжуть убиті серед нього від меча, що звідусіль проти нього. Тоді пізнають, що Я — Отець.

²⁴„І більше не залишиться для дому Ізраїлевого ні колючого терну, ні болючої тернини від жодного із сусідів, що ставилися до них зі зневагою. Тоді пізнають, що Я — Всевладний Отець.“

Отець збирає Ізраїль додому

²⁵Так говорить Всевладний Отець: „Коли Я зберу дім Ізраїлів з-поміж народів, серед яких вони розсіяні, і через них явлю свою святість перед очима народів, тоді вони житимуть на своїй землі, яку Я дав своєму рабові Якову. ²⁶Вони житимуть там безпечно, зводячи будинки й насаджуючи виноградники. Житимуть у безпеці, коли Я звершу суд над усіма їхніми сусідами, що ставилися до них зі зневагою. Тоді пізнають, що Я — їхній Отець.“»