2 Хронік 29

29 ¹Єзекія став царем у двадцять п’ять років і царював двадцять дев’ять років у Єрусалимі. Його мати — Авія, дочка Захарія. ²Він чинив те, що правильне в очах нашого Отця, як робив і батько його Давид. ³Першого року свого царювання, першого місяця, він відчинив двері дому нашого Отця й полагодив їх. ⁴Він привів священників і левитів і зібрав їх на східному майдані. ⁵Він сказав їм: «Послухайте мене, левити! Освятіться тепер самі й освятіть дім нашого Отця, Бога ваших батьків, і винесіть нечистоту зі Святого місця. ⁶Наші предки були невірні, чинили зло в очах нашого Отця; вони покинули його, відвернули свої обличчя від оселі нашого Отця й повернулися спиною. ⁷Вони також зачинили двері притвору, погасили світильники й не кадили кадила та не приносили цілопалень у святилищі нашому Отцеві, Богові Ізраїля. ⁸Тому гнів нашого Отця впав на Юдею та Єрусалим, і він зробив їх предметом жаху, страху й зневаги, як ви бачите на власні очі. ⁹Бо наші батьки полягли від меча; а наші сини, дочки й дружини через це в полоні. ¹⁰Тепер я маю намір укласти заповіт із нашим Отцем, Богом Ізраїля, щоб його лютий гнів відвернувся від нас. ¹¹Сини мої, не будьте тепер недбалі, бо наш Отець обрав вас, щоб ви стояли перед ним, служили йому, були його слугами й кадили кадило».

¹²Левити стали: з каатян — Махат, син Амасая, і Йоіл, син Азарії; з мераритів — Кіш, син Авді, і Азарія, син Єгаллелела; з гершонян — Йоах, син Зімми, і Еден, син Йоаха; ¹³із синів Еліцафана — Шімрі та Єіїл; із синів Асафа — Захарія та Маттанія; ¹⁴із синів Гемана — Єхіїл та Шімей; а із синів Єдутуна — Шемая та Уззіїл. ¹⁵Вони зібрали своїх братів, освятилися й пішли очистити дім нашого Отця, як наказав цар за словами нашого Отця. ¹⁶Священники ввійшли до внутрішньої частини дому нашого Отця, щоб очистити її, і винесли на подвір’я всю нечистоту, яку знайшли в храмі нашого Отця. А левити виносили її до потоку Кедрон. ¹⁷Вони почали освячення першого дня першого місяця, а восьмого дня того місяця дійшли до притвору нашого Отця. Освячували дім нашого Отця вісім днів і закінчили шістнадцятого дня першого місяця. ¹⁸Потім вони прийшли до царя Єзекії й сказали: «Ми очистили весь дім нашого Отця — жертовник цілопалення з усім його начинням і стіл хлібів представлення з усім його начинням. ^a a v18 Хліби представлення — дванадцять хлібин, які тримали на особливому столі у Святому місці як постійну жертву перед Богом. ¹⁹А все начиння, яке цар Ахаз відкинув під час свого невірного царювання, ми приготували й освятили — воно стоїть перед жертовником нашого Отця».

Поклоніння повертається до дому Отця

²⁰Цар Єзекія встав рано, зібрав міських начальників і піднявся до дому нашого Отця. ²¹Вони привели сім бугаїв, сім баранів, сім ягнят і сім козлів як жертву за гріх за царство, за святилище та за Юдею, і він наказав синам Аарона, священникам, принести їх на жертовнику нашого Отця. ²²Вони зарізали бугаїв; священники взяли кров і покропили нею жертовник. Зарізали баранів і покропили кров’ю жертовник, потім зарізали ягнят і покропили кров’ю жертовник. ²³Вони привели козлів для жертви за гріх перед царя та громаду, і ті поклали на них свої руки. ²⁴Священники зарізали їх і принесли їхньою кров’ю жертву за гріх на жертовнику, щоб спокутувати весь Ізраїль, бо цар наказав принести цілопалення та жертву за гріх за весь Ізраїль.

²⁵Він поставив левитів у домі нашого Отця з цимбалами, арфами та лірами, як наказали Давид, Гад, царський провидець, і пророк Натан, бо наказ прийшов від нашого Отця через його пророків. ²⁶Левити стали з інструментами Давида, а священники — із сурмами. ²⁷Єзекія наказав принести цілопалення на жертовнику; і коли воно почалося, почалася й пісня нашому Отцеві разом із сурмами та інструментами Давида, царя Ізраїля. ²⁸Уся громада вклонилася, співці співали, сурмачі сурмили, аж поки не завершилося цілопалення.

²⁹Коли жертва закінчилася, цар і всі, хто був із ним, схилилися й поклонилися. ³⁰Цар Єзекія та начальники звеліли левитам прославляти нашого Отця словами Давида й провидця Асафа. Вони співали з радістю, низько схилилися й поклонилися.

³¹Тоді Єзекія сказав: «Тепер ви освятили себе для нашого Отця. Підійдіть і принесіть жертви та подячні приношення до дому нашого Отця». І громада принесла жертви та подячні приношення; а всі, хто мав охоче серце, принесли цілопалення. ³²Громада принесла сімдесят бугаїв, сто баранів, двісті ягнят — усе як цілопалення нашому Отцеві. ³³А посвячених приношень було шістсот бугаїв і три тисячі овець. ³⁴Та священників було замало, щоб оббілувати всі цілопалення, тому їхні брати левити допомагали їм, аж поки не скінчилася праця й поки не освятилися священники; бо левити були щирішими серцем, щоб освятитися, ніж священники. ³⁵Крім численних цілопалень, був ще жир із мирних жертв і жертви узливання для них. Так було відновлено служіння в домі нашого Отця. ³⁶Єзекія та весь народ раділи тому, що наш Отець приготував для них, адже це сталося раптово.