1 Хронік 29

29 ¹Цар Давид сказав усьому зібранню: Мій син Соломон, якого обрав наш Отець, молодий і недосвідчений, а діло велике, бо храм не для людини, а для нашого Отця. ²Усією своєю силою я приготував для дому мого Отця: золото для золотого, срібло для срібного, бронзу для бронзового, залізо для залізного, дерево для дерев’яного; камені онікс і камені для оправ, камені сурм’яні та різнобарвні, усякий дорогоцінний камінь і мармур удосталь. ³Тому що я люблю дім мого Отця, я віддаю свій особистий скарб золота й срібла для дому мого Отця, понад усе, що я приготував для святого дому: ⁴близько 112 тонн золота, золота офірського, і близько 262 тонн очищеного срібла, щоб покрити стіни будівель. ⁵Золото для золотого, срібло для срібного, і кожне діло для рук майстрів. Тож хто сьогодні готовий присвятити себе нашому Отцеві?

⁶Тоді голови родів, вожді племен Ізраїля, тисяцькі й сотники та начальники над царськими роботами жертвували охоче. ⁷На служіння для дому нашого Отця вони дали близько 188 тонн золота й 10 000 дариків, 375 тонн срібла, 675 тонн бронзи і 3 750 тонн заліза. ⁸Кожен, хто мав дорогоцінні камені, віддавав їх до скарбниці дому нашого Отця, під опіку Єгіїла Ґершонянина. ⁹Народ радів своїм добровільним дарам, що їх щиро жертвували нашому Отцеві всім серцем; і цар Давид також вельми радів.

Молитва хвали Давида до Отця

¹⁰Тож Давид благословив нашого Отця перед усім зібранням. І Давид сказав: «Благословенний ти, Отче Ізраїля, нашого батька, від віку й до віку. ¹¹Твоя, Отче наш, велич, і сила, і слава, і перемога, і величність — бо все, що на небесах і на землі, твоє. Твоє Царство, Отче наш; ти піднесений як голова над усім. ¹²Багатство й шана походять від тебе; ти пануєш над усім. Сила й могутність у твоїй руці; у твоїй руці звеличувати й давати міць усім. ¹³А тепер, Отче наш, ми дякуємо тобі й прославляємо твоє славне ім’я. ¹⁴Хто я, і хто мій народ, що ми могли так охоче жертвувати? Усе походить від тебе — ми дали тобі лише те, що з твоєї власної руки. ¹⁵Ми чужинці й приходні перед тобою, як і всі наші предки; наші дні на землі — наче тінь, без надії затриматися. ¹⁶О Отче наш, усе це багатство, яке ми зібрали, щоб збудувати тобі дім для твого святого імені, походить від твоєї руки, і все воно твоє. ¹⁷Я знаю, Отче мій, що ти випробовуєш серце й уподобуєш щирість. У щирості свого серця я добровільно дав усе це, і тепер я бачу твій народ, що тут зібрався, як він з радістю дає тобі. ¹⁸О Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля, наших батьків, збережи цей намір навіки в серцях твого народу й спрямуй їхні серця до тебе. ¹⁹А моєму синові Соломонові дай ціле серце, щоб дотримувався твоїх заповідей, свідчень і постанов, щоб робив усе це й збудував храм, для якого я все приготував.»

²⁰Давид сказав усьому зібранню: «Благословіть тепер вашого Отця». І всі вони благословили Бога своїх батьків, схилили голови й упали ниць перед нашим Отцем і царем.

Соломон, помазаний на царя перед Отцем

²¹Вони принесли жертви нашому Отцеві й наступного дня принесли нашому Отцеві цілопалення: 1 000 бугаїв, 1 000 баранів, 1 000 ягнят із жертвами виливання до них та багато жертв за весь Ізраїль. ²²Того дня вони їли й пили перед нашим Отцем з великою радістю, вдруге настановили Соломона, сина Давида, царем, помазали його на правителя для нашого Отця, а Садока — на священника.

²³Соломон сів на престолі нашого Отця як цар замість Давида, свого батька. Він процвітав, і весь Ізраїль слухався його. ^a a v23 Цар Ізраїля сидів на престолі, що належав нашому Отцеві, — Царство було власним правлінням нашого Отця, здійснюваним на землі. Цей престол знаходить свого істинного й вічного Царя в Ісусі, синові Давида. ²⁴Також усі вожді й могутні воїни, а також усі сини царя Давида підкорилися цареві Соломонові. ²⁵І наш Отець звеличив Соломона надзвичайно в очах усього Ізраїля, давши йому царську величність, якої не мав жоден цар перед ним в Ізраїлі.

Царювання і смерть царя Давида

²⁶Давид, син Єссея, царював над усім Ізраїлем. ²⁷Його царювання над Ізраїлем тривало сорок років — сім у Хевроні й тридцять три в Єрусалимі. ²⁸Він помер у добрій старості, насичений днями, багатством і шаною; а Соломон, його син, царював замість нього. ²⁹А діяння царя Давида, перші й останні, записані в записах провидця Самуїла, у записах пророка Натана й у записах провидця Ґада, ³⁰разом з усім його царюванням і могутністю та подіями, що спіткали його, Ізраїль і всі царства тих земель.