Послання до римлян 12

12 ¹Тож, брати і сестри, заради милосердя нашого Отця благаю вас: віддайте свої тіла як живу жертву, святу та приємну йому, — це ваше справжнє, розумне служіння. ²Не підлаштовуйтеся під цей вік, а перемінюйтеся оновленням свого розуму, щоб ви могли розпізнавати волю нашого Отця — добру, приємну й досконалу.

³Завдяки благодаті, даній мені, кажу кожному з вас: не думайте про себе більше, ніж належить, а міркуйте розсудливо, кожен за мірою віри, яку призначив наш Отець. ⁴Бо як одне тіло має багато частин, і не всі частини мають однакове призначення, ⁵так і ми, хоч нас багато, є одне тіло в Христі, і кожен з нас належить одне одному. ⁶Наші дари різняться за благодаттю, даною нам: якщо це пророцтво — користуймося ним відповідно до нашої віри; ⁷якщо служіння — у нашому служінні; хто навчає — у своєму навчанні; ⁸хто втішає — у втішанні; хто дає — зі щедрістю; хто керує — із старанністю; хто милосердний — з радістю.

⁹Нехай любов буде щира. Ненавидьте зло, тримайтеся добра. ¹⁰Любіть одне одного братньою любов’ю. Випереджайте одне одного у виявленні пошани. ¹¹Не лінуйтеся в ревності, а будьте палкі духом, служачи Господеві. ¹²Радійте в надії, будьте терплячі в скорботі, будьте віддані молитві. ¹³Діліться з людьми нашого Отця в їхніх потребах, прагніть гостинності.

¹⁴Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте. ¹⁵Радійте з тими, хто радіє; плачте з тими, хто плаче. ¹⁶Живіть у злагоді одне з одним. Не будьте гордовиті, а тримайтеся смиренних. Не будьте мудрі у власних очах. ¹⁷Нікому не відплачуйте злом за зло; дбайте заздалегідь про те, що гідне перед усіма. ¹⁸Якщо можливо, наскільки це залежить від вас, живіть у мирі з усіма.

¹⁹Улюблені, не мстіться за себе, а дайте місце гніву нашого Отця. Бо написано: Мені належить помста, я відплачу, каже наш Отець.

²⁰Навпаки: «Якщо твій ворог голодний — нагодуй його; якщо спраглий — дай йому пити; роблячи це, ти насиплеш розжарене вугілля йому на голову». ^a a v20 Насипати розжарене вугілля на голову ворога — це образ того, як несподівана доброта переповнює його соромом чи докорами сумління.

²¹Не дай злу перемогти тебе, а перемагай зло добром.