Заколот народів
Царі й народи змовляються скинути владу нашого Отця і його Помазаника. Він сміється, ставить свого Царя на Сіоні й віддає йому народи. Потім псалом звертається з пересторогою до самих правителів: скоріться і шукайте притулку, поки є час.
2 1Чому бунтують народи, а племена задумують марне? 2Повстають царі землі, а володарі змовляються разом проти нашого Отця та проти його Помазаника — Ісуса. a a v2 Помазаник — Месія — це Ісус. Рання Церква молилася саме цим псалмом про володарів, які змовилися проти нього (Дії 4:25-26). 3«Розірвімо кайдани, які вони наклали на нас, — кажуть вони, — і скиньмо з себе їхні пута».
4Наш Отець, що сидить на престолі небес, сміється; Всевладний Отець глузує з них. 5Тоді він промовить до них у своєму гніві й залякає їх у своїй лютості:
6«Я сам поставив свого Царя на Сіоні, на своїй святій горі».
7Проголошу постанову нашого Отця: він сказав мені: «Ти — мій Син, Ісус, — сьогодні я став твоїм Отцем. b b v7 Вічна постанова нашого Отця до Сина. Новий Заповіт застосовує ці слова безпосередньо до Ісуса — Дії 13:33, Євреїв 1:5 та Євреїв 5:5 — проголошуючи його Сином, народженим від Отця.
8«Проси в мене, й я дам тобі народи у спадок, а краї землі — у володіння. 9Ти розіб’єш їх залізним жезлом; ти розтрощиш їх, наче глек гончаря».
10Тож тепер, царі, будьте розважливі; схаменіться, володарі землі. 11Служіть нашому Отцеві з побожністю й радійте з тремтінням. 12Цілуйте Сина — Ісуса, — щоб він не розгнівався і ви не загинули в дорозі, бо його гнів може спалахнути вмить. Блаженні всі, хто шукає захисту в ньому. c c v12 Псалом завершується захистом у Сині — Ісусі. Довіритися йому — означає бути прийнятим додому Отцем, який посадив його на престол.
