Левит 10

10 ¹Надав та Авігу, сини Ааронові, узяли кожен свою кадильницю, поклали в неї вогонь, додали пахощів і принесли перед нашим Отцем недозволений вогонь, якого він їм не наказував. ²І вийшов вогонь від присутності нашого Отця та пожер їх, і вони померли перед нашим Отцем. ^a a v2 Той самий вогонь, що зійшов від нашого Отця, аби прийняти поклоніння народу, тепер сходить, щоб пожерти тих, хто наблизився до нього необачно, — його близькість є водночас і дар, і святий вогонь.

³Мойсей сказав Ааронові: «Ось що промовив наш Отець: „Серед тих, хто близький до мене, я явлю себе святим, і перед усім народом я буду вшанований“.» Аарон мовчав.

⁴Мойсей покликав Мисаїла та Елцафана, синів Узіїла, Ааронового дядька, і сказав їм: «Підійдіть, винесіть своїх братів від святилища за межі табору». ⁵Вони підійшли й винесли їх у їхніх хітонах за межі табору, як сказав Мойсей.

⁶Мойсей сказав Ааронові та синам його Елеазару й Ітамару: «Не розпускайте волосся і не роздирайте свого одягу, щоб вам не померти і щоб гнів не впав на всю громаду. А ваші родичі, увесь дім Ізраїлів, нехай оплакують пожежу, яку запалив наш Отець. ⁷Не відходьте від входу до Намету зібрання, щоб вам не померти, бо олія помазання нашого Отця на вас». І зробили вони, як сказав Мойсей.

⁸Наш Отець промовив до Аарона, кажучи:

⁹«Ні ти, ні твої сини не пийте вина чи міцного напою, коли входите до намету зібрання, щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь, ¹⁰щоб відрізняти святе від звичайного і нечисте від чистого, ¹¹і щоб ви могли навчати народ Ізраїлів усіх постанов, які я сказав їм через Мойсея».

¹²Мойсей сказав Ааронові та синам, що залишилися, Елеазару й Ітамару: «Візьміть хлібне приношення, що лишилося від вогняних жертв нашому Отцеві, і їжте його без закваски біля жертовника, бо воно найсвятіше. ¹³Їжте його на святому місці, бо це твоя частка і частка твоїх синів від вогняних жертв нашому Отцеві, адже так мені наказано. ¹⁴А ти, твої сини і твої дочки можете їсти грудину колихання та стегно підношення на чистому місці, бо вони дані як твоя частка і частка твоїх синів від мирних жертв Ізраїля. ^b b v14 Жертва колихання була обрядовим жестом, під час якого священник рухав частку до жертовника й назад, символічно підносячи її Богові й отримуючи назад як священницьку частку. ¹⁵Нехай приносять стегно підношення та грудину колихання разом із жертвами жиру, що спалюються у вогні, колихаючи їх як жертву колихання перед нашим Отцем; вони твої і твоїх синів як вічна частка, як наказав наш Отець».

¹⁶Мойсей пильно розпитував про козла жертви за гріх і виявив, що його спалено. Він розгнівався на Елеазара й Ітамара, синів Ааронових, що залишилися, і сказав: ¹⁷«Чому ви не їли жертви за гріх на місці святилища? Адже вона найсвятіша, і наш Отець дав її вам, щоб ви знімали провину громади і чинили за них викуплення перед нашим Отцем. ¹⁸Оскільки її кров не внесено до святилища, вам слід було з’їсти її в святилищі, як я наказав».

¹⁹Аарон сказав Мойсеєві: «Ось, сьогодні мої сини принесли свою жертву за гріх і своє цілопалення перед нашим Отцем, і все ж таке спіткало мене. Якби я сьогодні їв жертву за гріх, чи вгодно це було б нашому Отцеві?»

²⁰Коли Мойсей почув це, він був задоволений.