Цілопалення та нероздільні серця
Справи, за які карають смертю, потребують двох або трьох свідків, а складні справи йдуть до центрального суду. Потім вражаюче положення: якщо Ізраїль захоче царя, той має бути одним із їхніх братів, не повинен накопичувати коней, жінок чи срібла і мусить переписати цей закон і читати його все життя.
17 1Не приноси в жертву своєму Отцеві вола чи вівцю, що мають якусь ваду чи серйозний недолік, бо це огидне для твого Отця.
2Якщо серед вас знайдеться чоловік чи жінка в якомусь із міст, що їх дає тобі твій Отець, і чинитиме зло в очах твого Отця, порушуючи його заповіт, 3і служитиме іншим богам, вклоняючись їм — сонцю, місяцю чи будь-кому з небесного воїнства, — чого я не повелів, 4і тобі скажуть про це, і ти почуєш, то ретельно розслідуй. І якщо це правда, справа підтверджена, що така огидна річ сталася в Ізраїлі, 5то виведи до своїх воріт того чоловіка чи ту жінку, що вчинили цю злу річ, — того чоловіка чи ту жінку, — і закидай їх камінням до смерті. 6За словом двох свідків або трьох має померти засуджений; він не повинен помирати за словом одного свідка. 7Рука свідків нехай буде на ньому перша, щоб убити його, а потім рука всього народу. Так ти усунеш зло з-поміж себе.
Отцеві суди справедливості
8Якщо якась справа буде занадто важкою для твого суду — між пролиттям крові та пролиттям крові, позовом і позовом, побоями і побоями, спірні справи у твоїх містах, — то піди до місця, яке вибере твій Отець. 9Прийди до священників-левітів і до судді, що служитиме в той час; запитай, і вони скажуть тобі вирок. 10Вчини згідно з тим, що вони скажуть тобі з місця, яке вибере наш Отець; пильнуй, щоб зробити все, чого вони навчать тебе. 11Дотримуйся настанови, якої вони навчать, і присуду, який вони дадуть тобі; не відхиляйся від слова, яке вони проголосять, ні праворуч, ні ліворуч. 12Кожен, хто вчинить зухвало, відмовляючись слухати священника, що стоїть там на службі перед твоїм Отцем, чи суддю, має померти. Ти мусиш викоренити зло з Ізраїлю. 13І весь народ почує, і злякається, і більше не чинитиме зухвало.
Отцеві настанови для царя
14Коли ти ввійдеш до землі, яку дає тобі твій Отець, і заволодієш нею, і оселишся в ній, і скажеш: «Нехай я поставлю над собою царя, як усі народи навколо мене», 15то неодмінно постав над собою царя, якого вибере твій Отець; постав над собою царя з-поміж твоїх братів. Не можеш поставити над собою чужинця, що не є твоїм братом. 16Нехай він не заводить собі багато коней і не відсилає народ назад до Єгипту, щоб придбати ще, бо наш Отець сказав тобі: «Ніколи не вертайтеся тією дорогою». 17Нехай він не бере собі багато дружин, щоб його серце не відвернулося; і нехай не нагромаджує собі багато срібла та золота.
18Коли він сяде на свій царський престол, нехай напише собі список цього закону на сувої, перед священниками-левітами. 19Нехай він буде при ньому, і нехай він читає з нього всі дні свого життя, щоб навчився боятися свого Отця, дотримуючись усіх слів цього закону та цих постанов, виконуючи їх, 20щоб його серце не підносилося над його братами, і щоб він не відхилявся від заповіді ні праворуч, ні ліворуч, щоб він і його діти царювали довго над своїм царством в Ізраїлі.