2 Хронік 31

31 ¹Коли це закінчилося, всі ізраїльтяни, що були там, вийшли до міст Юдеї, розбили священні стовпи, зрубали стовпи Ашери та зруйнували пагорби й жертовники по всій Юдеї, Веніамині, Єфремі й Манасії, знищивши їх дощенту. Потім усі ізраїльтяни повернулися до своїх міст, кожен до власної спадщини.

²Єзекія призначив священників і левитів за їхніми чергами, кожного за його службою, як священників, так і левитів, для цілопалень та мирних жертв, щоб служити, дякувати і прославляти при брамах таборів нашого Отця.

³Цар дав зі свого власного багатства на цілопалення — ранкові та вечірні цілопалення, а також на суботи, новомісяччя й установлені свята, — як написано в законі нашого Отця. ⁴Він наказав жителям Єрусалима давати частку священникам і левитам, щоб вони могли цілком віддаватися закону нашого Отця. ⁵Щойно наказ поширився, ізраїльтяни щедро давали первоплоди зерна, молодого вина, олії, меду й усіх плодів поля та рясно приносили десятину з усього. ⁶Ізраїльтяни та юдеї, що жили в містах Юдеї, теж приносили десятину з худоби й овець і десятину з того, що було присвячене нашому Отцеві, складаючи все купами.

⁷Складати ці купи вони почали третього місяця, а закінчили сьомого. ^a a v7 Третій місяць припадає на кінець травня — червень; сьомий місяць — на вересень — жовтень, тобто близько чотирьох місяців приношень. ⁸Єзекія та начальники прийшли, побачили ці купи і благословили нашого Отця та його народ Ізраїль. ⁹Єзекія розпитав священників і левитів про ці купи. ¹⁰Азарія, головний священник із дому Садока, відповів йому: «Відколи люди почали приносити приношення до дому нашого Отця, ми їли досхочу, і ще багато залишилося, бо наш Отець благословив свій народ, і зостався цей великий надлишок».

¹¹Тоді Єзекія наказав приготувати комори в домі нашого Отця, і вони приготували їх. ¹²Вони віддано приносили приношення, десятину та присвячені дари. Конанія левит очолював їх, а Шимей, його брат, був другим. ¹³Єгіїл, Азазія, Нахат, Асаїл, Єримот, Йозавад, Еліїл, Ісмахія, Махат і Беная були наглядачами під рукою Конанії та його брата Шимея, призначені царем Єзекією та Азарією, головним начальником дому нашого Отця. ¹⁴Коре, син Їмни, левит-воротар зі східного боку, наглядав за добровільними приношеннями нашому Отцеві, роздаючи приношення нашого Отця та найсвятіші дари. ¹⁵Під його рукою Еден, Мін’ямин, Єшуа, Шемая, Амарія та Шеханія віддано служили у священничих містах, роздаючи своїм братам-священникам за чергами, як великим, так і малим, ¹⁶окрім тих, хто був записаний у родоводах, — чоловіків від трьох років і старших, усіх, хто входив до дому нашого Отця для щоденної служби, — за їхньою службою, за обов’язками й чергами. ¹⁷Священників записували за родами, а левитів від двадцяти років і старших — за обов’язками та чергами. ¹⁸Їх записували разом з усіма їхніми дітьми, дружинами, синами та доньками — усю громаду, — бо вони віддано освячували себе у святості. ¹⁹А для священників, нащадків Аарона, що жили на пасовищах навколо своїх міст, у кожному місті були призначені поіменно люди, щоб давати частки кожному священникові-чоловікові та всім левитам, записаним у родоводах.

²⁰Так робив Єзекія по всій Юдеї. Він чинив те, що добре, правильне й вірне перед нашим Отцем. ²¹У всьому, за що він брався, — чи то служіння домові нашого Отця, чи дотримання закону й заповіді, чи шукання нашого Отця, — він віддавав усе своє серце і мав успіх.