Захарія 6

6 ¹Я знову підвів очі — і ось чотири колісниці виходять з-поміж двох гір, гір із бронзи. ²У першу колісницю запряжено рудих коней, у другу — вороних коней, ³у третю — білих коней, а в четверту — рябих коней; усі вони дужі. ⁴Тож я запитав ангела, що говорив зі мною: «Що це, пане мій?»

⁵Ангел відповів: «Це чотири небесні вітри, що виходять, постоявши перед Володарем усієї землі. ⁶Колісниця з вороними кіньми прямує до північного краю, білі — за ними, а рябі — до південного краю. ⁷Коли дужі коні виходили, рвучись обійти землю, він сказав: „Ідіть, обходьте землю!“ І вони обійшли землю.»

⁸Потім він покликав мене й сказав: «Поглянь, ті, що йдуть до північного краю, заспокоїли мій Дух у північному краю.» ^a a v8 «Заспокоїли мій Дух» означає, що наміри Бога щодо суду над північчю — напрямком, звідки приходили гнобителі Ізраїлю, — тепер сповнилися.

Паросток збудує храм

⁹Потім надійшло до мене слово нашого Отця:

¹⁰«Візьми дар від вигнанців — від Хелдая, Товії та Єдая, що прийшли з Вавилона, — і того ж дня піди до дому Йосії, сина Софонії. ¹¹Візьми срібло й золото, зроби вінець і поклади його на голову Ісуса, сина Єгосадака, первосвященика. ¹²Скажи йому: Так говорить Отець небесних воїнств: „Ось чоловік на ім’я Паросток; він проросте зі свого місця й збудує храм нашого Отця. ¹³Він збудує храм нашого Отця, понесе велич і сяде та пануватиме на своєму престолі. Він буде священником на своєму престолі, і мирна злагода поєднає ці два служіння. ^b b v13 Тут одна людина водночас і цар на престолі, і священник — те, чим жодному володареві в Ізраїлі ніколи не дозволялося бути. Це вказує наперед на Ісуса, який єдиний поєднує царство та священство і в якому досконало тримається мир між ними. ¹⁴Вінець залишиться в храмі нашого Отця як пам’ятка про Хелдая, Товію, Єдая та Хена, сина Софонії. ¹⁵Ті, що далеко, прийдуть і збудують храм нашого Отця, і ви дізнаєтеся, що Отець небесних воїнств послав мене до вас. Це станеться, якщо ви старанно будете слухатися його голосу.“»