Отець призначає своїх священників та левитів
Дім Аарона несе провину святилища, а левітів дано їм як дар. Ні ті, ні інші не отримують землі: десятини, первоплоди й первістки — їхня платня, і наш Отець сам каже, що Він — їхня частка і їхня спадщина серед Ізраїлю.
18 1Наш Отець сказав Аарону: «Ти, твої сини та дім твого батька нестимете провину за святилище; ти й твої сини нестимете провину за ваше священство. 2Приведи також своїх братів — коліно Левія, коліно твого батька, — щоб вони приєдналися до тебе та служили тобі, тобі й твоїм синам, перед наметом свідчення. 3Вони повинні виконувати твої обов’язки та всі обов’язки намету, але нехай не наближаються до священних речей святилища чи до жертовника, щоб не померли ні вони, ні ти. 4Вони приєднаються до тебе і дбатимуть про намет зборів, про всю службу в ньому. Жоден сторонній не наблизиться до вас.
5Пильнуйте святилище та жертовник, щоб гнів більше ніколи не впав на народ Ізраїлю. 6Я взяв ваших братів-левитів з-поміж синів Ізраїлю — вони дар вам, віддані мені, щоб служити при наметі зборів. 7Ти й твої сини пильнуйте ваше священство в усьому, що стосується жертовника та того, що за внутрішньою завісою; там служіть. Я даю вам священство як дар; кожен сторонній, хто наблизиться, нехай буде відданий на смерть.»
Отець забезпечує своїх слуг
8Наш Отець сказав Аарону: «Я доручив тобі мої приношення, усі священні дари народу Ізраїлю. Я дав їх тобі як частку, а твоїм синам — як вічне право. 9Ось що буде твоїм із найсвятіших речей, які не спалюють у вогні: усі їхні приношення — кожне хлібне приношення, кожна жертва за гріх і кожна жертва провини, які вони приносять мені, — найсвятіші, для тебе й твоїх синів. 10Їжте це в найсвятішому місці; кожен чоловік може це їсти — воно святе для тебе.
11Це теж твоє: приношення з їхніх дарів, усі приношення колихання Ізраїлю. Я дав їх тобі, твоїм синам і твоїм дочкам разом з тобою — це вічний закон. Кожен чистий у твоєму домі може це їсти. 12Найкраще з олії, молодого вина та зерна — первоплоди, які вони дають мені, — Я даю тобі. 13Перші плоди їхньої землі, які приносять мені, будуть твоїми. Кожен чистий у твоєму домі може це їсти.
14Усе, що присвячене в Ізраїлі, буде твоїм. 15Кожен первісток людини чи тварини, принесений мені, буде твоїм — але первістка людини викупи, й первістка нечистої тварини викупи. 16Викупи їх у віці одного місяця за ціну близько двох унцій срібла, за мірою святилища.
17А первістка корови, вівці чи кози не викуповуй — вони святі. Окропи їхньою кров’ю жертовник, спали їхній жир як приношення їжі, приємні пахощі мені. 18А їхнє м’ясо буде твоїм, як груди з приношення колихання та праве стегно належать тобі. 19Усі священні приношення, які Ізраїль приносить мені, Я даю тобі, твоїм синам і дочкам разом з тобою, як вічну частку. Це вічний заповіт солі переді мною, для тебе й твоїх нащадків разом з тобою.» a a v19 Заповіт солі був непорушною, вічною угодою — сіль зберігає і ніколи не псується, символізуючи незмінність.
20Наш Отець сказав Аарону: «Ти не матимеш спадщини в їхній землі, не матимеш частки серед них. Я — твоя частка й твоя спадщина серед синів Ізраїлю.»
21«Левитам Я дав усю десятину в Ізраїлі як спадщину за службу, яку вони виконують, — за службу в наметі зборів. 22Ізраїльтяни більше не повинні наближатися до намету зборів, інакше візьмуть на себе провину й помруть. 23А левити служитимуть при наметі зборів і нестимуть свою власну провину. Це вічний закон для ваших поколінь: вони не матимуть спадщини серед народу Ізраїлю. 24Адже десятину, яку народ Ізраїлю приносить мені як приношення, Я віддав левитам як їхню спадщину. Тому Я сказав їм: вони не матимуть спадщини серед народу Ізраїлю.»
25Наш Отець промовив до Мойсея, кажучи:
26«Промов до левитів і скажи їм: коли ви братимете десятину, яку Я дав вам від народу Ізраїлю як вашу спадщину, приносьте з неї приношення мені — десятину з десятини. 27Ваше приношення зарахується вам як зерно з току, як повний збір із чавила. 28Так і ви повинні приносити приношення мені з усієї вашої десятини, узятої від народу Ізраїлю, віддаючи з неї моє приношення Ааронові, священникові. 29З усіх ваших дарів приносьте кожне приношення мені — з кожного найкращу та найсвятішу частину.
30„Тому скажи їм: коли ви приноситимете найкращу частину з неї, це зарахується левитам як урожай з току та чавила. 31Їжте це будь-де, ви й ваші родини, — це ваша винагорода за вашу службу в наметі зборів. 32Ви не візьмете на себе провини через це, коли принесете його найкращу частину. Але не оскверняйте святих речей синів Ізраїлю, інакше помрете.“»